"Усюди по сусідніх селах заготівельники дають за літр молока 3—4 гривні. А нам за січень заплатили по 2,50. Хоча до Нового року давали по три, ще й за жирність доплачували", — обурюється Ніна Кравець, 47 років, із села Біляки Семенівського району на Полтавщині.
Ніна Василівна здає молоко до кооперативу:
— Раніше розраховувалися раз на десять днів. А це затримали. Дали гроші після 20 січня. Ще й не попередили, що закупівельну ціну знизили. Причину теж не пояснили. Хоч раніше завжди повідомляли про зміну. Я сподівалася на одну суму, а отримала менше, — розповідає.
2,50 грн/л незбираного молока — це мало, вважає Ніна Кравець. Бо приміром Глобинський сирзавод приймає молоко по 4 грн/л, а Пирятинський — по 5.
— Причини для зниження закупівельних цін зараз немає, — каже Інна Ільєнко, 25 років, з Українського клубу аграрного бізнесу. — Ціни знижуються сезонно, з кінця лютого. Тоді корови теляться, тому дають більше молока. У Полтавській області закупівельні ціни завжди найвищі по Україні. Бо там працює кілька сирзаводів. Твердий сир дає значно більші прибутки, ніж проста переробка молока. Особливо, якщо цей сир продають у Росію. Продавати сир туди — значно вигідніше, ніж збувати його в Україні.
Для сільгосппідприємств заготівельна ціна трохи вища. Бо там здають більшу кількість продукту за раз. Молокозавод заощаджує на збиранні та транспортуванні молока.
Селяни самі мають відстежувати розцінки і вимагати для себе таких же
— Селяни можуть захистити себе від диктату виробників. Для цього треба об"єднуватися в громадські організації, кооперативи, — каже 28-річний Володимир Погинайко зі столичної юридичної компанії "Юлекс".
— Можна укладати письмові угоди з молокозаводами. У договорі прописують закупівельні ціни. Також доплати за жирність, кількість та якість молока. Але якщо ціни стрибнуть значно вище домовленого, тоді нічого не доб"єтеся. У громадську організацію. Треба залучити якомога більше здавачів молока. Ця організація селян має домовлятися із заводом, відстежувати закупівельні ціни по області та вимагати для себе таких же розцінок. Якщо завод не погодиться, усім разом не постачати молоко. Виробникові невигідно втрачати постачальників. Тому доведеться пристати на їхні умови. На Полтавщині вже є така організація, — радить Володимир Миколайович.
Іштван Молнар, 44 роки, тримає міні-ферму на 20 корів у селі Сюрте Ужгородського району Закарпатської області. Він організував сільгосппідприємство "Сюрте-тей".
Молоко зі спеціалізованої ферми має найвищий ґатунок. Його приймають за вигіднішою ціною.
— 2009-го ми постачали молоко до пологового будинку. За літр нам давали 4,5 гривні. Тоді як від селян молоко приймали трохи дорожче за гривню.
Медзаклад обирає постачальників на конкурсі. Іштван програв його на 2010 рік. Тому уклав угоду з молокозаводом з Радивилова на Рівненщині.
— У нашій області є два заводи. Але вони зараз не працюють. Тому продукція іде аж на Рівненщину. Вони дають по 2,5 за літру.
Місцеві селяни продають молоко на ринку по 4 грн/л.
Ціни зростатимуть до кінця лютого
— Зараз закупівельна ціна складає не більше 4–4,2 гривні за літр молока і може ще зрости, — прогнозує 33-річна Марія Колесник із консалтингової компанії "ААА". — Причина — у дефіциті якісного молока. У нинішню роздрібну ціну на молочні продукти вже закладені підвищені закупівельні ціни. Наприклад, тверді сири подорожчали на 30 процентів. До середини лютого ціни на інші молокопродукти можуть зрости ще на 10 процентів.
За літр молока заготівельники даватимуть до 4,50 грн. Зниження цін очікується наприкінці лютого.
— На весну оптові розцінки можуть знизитися на 10–20 процентів. Тобто, не більше як на гривню. А можуть і стабілізуватися на рівні січневих. Усе залежить від погоди. Тривалі морози затримають зниження, — каже аналітик.
2 
1
Коментарі