— Квартиру можуть забрати через комунальні борги. Але сума має перевищувати 20 мінімальних зарплат — понад 80 тисяч гривень, — говорить адвокат Ростислав Кравець, 44 роки.
— Якщо це єдине житло, перш за все забиратимуть інше майно боржника — земельну ділянку, автомобіль, побутову техніку. Зазвичай суди стають на бік боржника. Бо робити українців безхатченками не дозволяє Конституція. Тільки у виняткових ситуаціях позбавляють житла.
Заяву до суду про стягнення квартири в рахунок боргу подає постачальник комунальних послуг. Водночас боржник має право оскаржити будь-яке рішення. Для цього потрібно ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження. Перевірити, чи всі вимоги були дотримані: своєчасно повідомили про стягнення боргу, належно оцінили квартиру. Можна оскаржувати безпосередньо рішення забрати єдине житло, а не інше майно боржника. Перешкодою для продажу квартири можуть стати прописані там неповнолітні діти. Щоправда, наші суди на це часто закривають очі. Як показує досвід, нерухомість оцінюють менше за її вартість. Буває, що просять половину реальної ціни квартири. Якщо нерухомість все-таки продали, боржникові зобов'язані повернути залишок коштів. Наприклад, борг за комунальні послуги становить 100 тисяч гривень, а квартира коштувала мільйон.
Погрози забрати квартиру через борги — це більше психологічний тиск. Українці не платять за комуналку не тому, що не хочуть. Просто не мають грошей. Крім того, борги зростають через необґрунтоване підвищення тарифів.
Борг населення за житлово-комунальні послуги зріс до 55,6 млрд грн. 2017-го був 32,3 млрд, за даними Держстату. За газ українці винні 26,4 млрд, опалення та гарячу воду — 16,7. На 16% збільшилися борги за електроенергію, повідомила Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг. Становлять 33,6 млрд грн.
3 
35413
Коментарі