— Люди зараз бояться власної тіні. Такого попиту на сигналізації, як тепер, не пам'ятаю. Торік мали по 2–3 об'єкти на місяць. Звільнили половину персоналу. А тепер щодня виконуємо 1–2 замовлення, — каже киянин 32-річний Сергій Дяк. Його фірма встановлює охоронну сигналізацію.
— Зараз заробляємо від 30 тисяч гривень щотижня. Чув від конкурентів, що також зріс попит на бронедвері і сейфи. Люди забрали гроші з банків. Не під матрацом же їх тримати. Встановлюють камери відеонагляду в під'їздах, дворах, міняють старі двері на нові — з 3–4 замками, — розповідає Сергій. — Монтаж охоронної сигналізації в однокімнатній квартирі коштує від 3,5 тисячі гривень. У двоповерховому будинку — від 8 тисяч. Минулого тижня міняв сигналізацію в одному з маєтків Кончі-Заспи. У цей же час у будинку спеціаліст шукав жучки-прослушки. Знайшов чотири штуки у вітальні і на кухні. Каже, зараз це звична справа, бо слухають усіх. Говорити по телефону треба у ванній чи туалеті. Там через високу вологість жучки не встановлюють. Бо швидко виходять із ладу.
У квітні міняли сигналізацію в будинку одного нардепа. Там немає жодних дверей на ключі. Сигналізація працює за принципом біометрики. Навіть у няні і покоївки взяли відбитки пальців, сканували сітківку ока. Двері відчиняються перед людьми, які є в базі і мають доступ. Такі системи раніше встановлювали тільки в кількох посольствах.













Коментарі