Торік Олександр Тарасенко із Сум уперше поїхав на роботу до Польщі.
— Удома я працював на автозаправці за 1000 гривень у місяць. Колега підбив мене гуртом їхати за кордон, — розповідає Олександр Тарасенко, 21 рік. Він худорлявий, на зріст 1,6 м. — Роботу шукали через фірму. Нам запропонували тарний завод у польському місті Плоцьк, виготовляти ящики. Обіцяли 1000 євро на місяць.
Двом агентствам-посередникам заплатив 4,5 тис. грн. Ще 1,5 тис. пішли на термінове виготовлення закордонного паспорта й візи. До Польщі їхали своїм ходом. На заводі Олександр витримав два дні, більше не зміг. Заробітчани-українці працювали по 12 год. на день, а поляки — по 8.
— Сумські хлопці, які вже трохи обтерлися в Польщі, дали телефон місцевого агентства. Там запропонували місце водія. Права в мене є — на категорії А та В. Друзі подарували мені на день народження "жигулі-копійку". Я поїздив нею півроку.
Тарасенко проїхав половину Польщі, до містечка Степничка на березі Балтійського моря, біля німецького кордону.
— Я польської мови не знаю. То агентство прислало мені СМС з описом, як їхати до Степнички, розкладом поїздів. Там є заводик, де із соломи, кукурудзиння і відходів дерева роблять пелети — паливо для електростанції. Працюють у три зміни, по четверо людей на кожній. Кожну зміну я мав привозити легковичком "Фольксваґен Гольф" на роботу, потім назад. Перша заступала в сьомій ранку, останніх забирав об 11-й вечора. Дали мені машину, показали, де робітники живуть, — вози. Між змінами я був вільний. Спав, їсти варив, їздив машиною на екскурсії в Галінев, Мечино, Варшаву. Бензин уже із власної кишені оплачував.
Із першої Олександрової зарплати вирахували 40 злотих — 94,5 грн — за послуги агентства. Ще 120 злотих, тобто 283,5 грн, — місячна плата за житло. У трикімнатці він жив із трьома заробітчанами-українцями, молдованином та поляком. Решту зарплати, 1,5 тис. злотих, це 3,5 тис. грн завод клав на зарплатну картку Тарасенка.
У Фінляндії заробітчан теж забезпечують житлом, розповідає 25-річний Сергій Сторожук.
Цього літа працює на фермі біля фінського міста Суоненйоки. Сам із селища Брацлав Немирівського району Вінниччини. Фермер вираховує з нього 105 євро, тобто 1031 грн на місяць, за кімнату в двокімнатному дерев'яному котеджі. У будинку є санвузол, сауна, кухня з пралькою, газовою плитою. У кімнатах телевізори. Власник ферми облаштував для працівників більярдну.
— Корейці живуть по 20 чоловік у трикімнатному будинку. За місяць платять по 30 євро з людини. Є робочі з України, Росії, Монголії, В'єтнаму. Працюють із червня по серпень.
Сторожук улаштувався водієм. Автофургоном розвозить полуницю по супермаркетах та ринках. Отримує в середньому 2 тис. євро, 19,6 тис. грн. Робочий день починається о сьомій ранку. Триває 8-10 год. У неділю можна брати вихідний. У Фінляндії Сергій працює вдруге.
— Роботу водія за кордоном шукайте через агентства Латвії, Литви чи Естонії. Їх оголошення є в інтернеті, — радить. — Вони беруть плату не з працівника, а з роботодавця. А я торік починав із нашої, львівської фірми. Вони мені обіцяли піврічний контракт в Естонії. Толком нічого не розказали. Але плату взяли. Уже в Естонії, в місцевому агентстві я дізнався, що насправді мені доведеться їхати далі, у Фінляндію. Розвозити там будматеріали по будовах. Обіцяють 5 євро на годину, менше тисячі на місяць. Я не погодився, бо в Україні обіцяли більше. Директорка-естонка й розказала, що українські агентства мало цікавляться умовами роботи, лише вакансіями. Своїм клієнтам розказують що завгодно, аби лиш він їм заплатив.
Сергій повернувся додому. Львівська фірма не захотіла повертати кошти. Через місяць йому подзвонили з естонської фірми й запропонували роботу у фінського фермера.
— Цього року я вже їхав до хазяїна напряму, без агентства. Навесні зв'язався з ним через інтернет. Він пообіцяв платити більше, ніж торік, запропонував трудовий договір. Фіни цінують чесних і працьовитих.
Щоб їздити за кордоном, треба права європейського зразка. Сергій отримав їх за тиждень у районній Державтоінспекції. Заплатив 380 грн.
Найчастіше їдуть у Польщу та Росію
Цього року заробітчани найчастіше працевлаштовуються в Польщі та Росії. Бо там менші вимоги, а зарплати вищі, ніж в Україні, розповідає Тетяна Солдатова, 25 років, із вінницького агентства "Робота за кордоном".
— Працевлаштування офіційне. Жінок беруть покоївками, доглядальницями. Харчування та житло безплатні. За місяць можна заробити 2 тисячі злотих. Це 4,5 тисячі гривень.
Для чоловіків вакансій більше. У Польщу набирають обвалювальників м'яса, монтажників фасадів, чорноробів і мулярів на будівництво. Робочий день триває 10-12 годин, вихідний — один на тиждень. Найкращі зарплати в мулярів. За місяць заробляють у середньому по 3,5 тисячі злотих, майже 8 тисяч гривень. Житло теж безкоштовне.
У Краснодарський край Росії набирають зварників і токарів на зарплату 40-44 тисячі рублів, це 10-11 тисяч гривень на місяць.
2 
1
Коментарі