9 листопада Верховна Рада ухвалила закон про житлово-комунальні послуги. Запровадять абонплату за холодну, гарячу воду й опалення. Її розмір поки що невідомий. Абонплату протягом шести місяців має розрахувати Кабмін.

За воду доведеться ­платити незалежно від того, користуєшся чи ні. Абонплата за тепло нараховуватиметься весь рік, а не лише в опалювальний сезон. Кошти мають піти на ремонт та обслуговування тепло- і водомереж.

З 1 січня 2019 року запровадять пеню за несвоєчасну сплату рахунків за комунальні послуги — 0,01% за кожен день.

Закон передбачає монетизацію субсидій. Споживач може отримувати гроші на оплату житлово-комунальних послуг, а не знижку, як зараз. Але порядок виплати субсидій ще повинен затвердити Кабмін.

Мешканці багатоповерхівок можуть далі користуватися послугами жеків або створити об'єднання співвласників житла. Також є можливість найняти приватну управляючу компанію чи підприємця, який слідкуватиме за порядком у будинку, робитиме ремонт тощо.

— Людям дали рік, щоб вони закрили борги за комунальні послуги. Тому запровадження пені відклали до 2019-го. За цей час підготують процедуру нарахування пені та її стягнення. Закон передбачає, що за неякісні комунальні послуги людина може не платити. Але, наприклад, перевірити якість газу дуже складно й дорого, — каже 47-річна Марія Яковлєва. Вона — член колегії Державного агентства з енергозбереження та енергоефективності.

Із позитивного — скасована монополія жеків, власниками будинків стануть мешканці. Нарешті впорядковані відносини між власниками квартир і постачальниками комунальних послуг. Раніше люди змушені були створювати ОСББ чи платити в жеку. Відтепер співвласники будинку можуть створити керуючу компанію, найняти управляючого чи вирішувати проблеми будинку на загальних зборах. Ще один важливий пункт — вирішили питання власності багатоквартирного будинку. Раніше, якщо жителі не створювали ОСББ, то це питання залишалося у підвішеному стані. Тепер усі внутрішньобудинкові мережі автоматично переходять у власність мешканців. Вони самостійно вибиратимуть того, хто їм продаватиме газ, воду чи світло. Також ці компанії платитимуть за доступ до мереж будинку. За ці кошти потім можна робити ремонти.

— У законі все красиво розписано. Але якість зношених мереж не покращиться, бо монополістам байдуже. Все одно люди будуть змушені платити за неякісні комунальні послуги, — пояснює 54-річний Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.

— Дозволили українцям відмовлятися від центрального опалення й переходити на індивідуальне. Але це можна буде зробити за однієї умови: на момент підписання закону в будинку має бути 50 відсотків мешканців, у яких вже встановлене індивідуальне опалення. Таких будинків в Україні — одиниці.

У державах Балтії та колишніх країнах соцтабору давно відмовилися від центрального опалення як неефективного. Наші чиновники також розуміють, що опалювати землю й повітря не потрібно. Але поки що власники компаній-монополістів не готові втрачати такий дохід. Тому мешканці багатоповерхівок далі платитимуть за теплі підвали й холодні квартири. Бо облгази ставлять не поквартирні лічильники, а загальнобудинкові. Вони рахують усе тепло, що надходить до приміщення.

Розмір пені начебто невеликий, але доведеться платити за кожен протермінований день від 20 числа місяця. Порошенко і Гройсман запевняли, що абонплати за комунальні послуги не буде. А за новим законом тепер маємо платити за воду, каналізацію й тепло щомісяця, навіть якщо не користуєшся цими послугами.

×