— Моя Леся гроші на непотріб спускає. Кладу їй у школу в рюкзак бутерброд і воду. Даю 10 гривень, якщо щось захоче купити в їдальні. А вона витрачає їх на жуйки, якісь желатинові черв'яки та інші солодощі, — розповідає 34-річна Олена Хоменко з Києва.
Олена понад чотири роки привчає доньку правильно поводитися з грошима. Пояснює, звідки вони беруться. Доручала 9-річній Лесі купувати хліб, молоко та інші продукти.
— Рахує вона швидко. Але коли купує щось без мене, не контролює себе. Тому я перестала їй давати кишенькові. Сказала, щоб брала з решти. Наприклад, даю 10 гривень на хліб. 3 гривні вона витрачає, а 7 лишає собі. Хліб купуємо не щодня. Дитина зрозуміла — кожен день їй ніхто давати гроші не буде. Стала економити. Іноді вдаю, що мені бракує гривні на сік чи на розфарбовку. Прошу, щоб доклала свої. Якщо в неї немає грошей, купую не зараз, наступного дня чи тижня. За три місяці Леся навчилася заощаджувати. Завжди має 5‑7 гривень.
— Від фінансового виховання залежить успішність дитини в дорослому житті, — говорить 32-річна Олена Бокань, фінансовий радник компанії AFS. — Про гроші треба говорити, як із дорослою людиною. Пояснювати, де вони беруться. Якщо купити за раз усе, їх не вистачить на наступні покупки. Моя 5-річна донька вже розуміє, що гроші — поняття обмежене. Коли хоче, аби я їй щось купила, запитує: чи вистачить на іншу іграшку потім. Цінність грошей дітям пояснюють їхніми категоріями. Переводять суми на кількість цукерок, іграшок чи ще чогось. Змалечку бажано привчати до втілення великих задумів. Наприклад, пояснювати: якщо щодня не витрачати 20 гривень на солодощі, то за п'ять днів купиш диск із грою. Гроші, подаровані родичами, можна запропонувати не витрачати одразу. А докласти й придбати те, про що мріє дитина — велосипед, самокат. Важливо не нав'язувати своє рішення, а радитися з дитиною, щоб вона також брала участь в обговоренні. Починаючи зі шкільного віку, треба купувати дітям гаманець. Давати гроші бажано щодня, а не раз на місяць. У такому віці дитина ще не зможе розподіляти кошти на кожен день.
Підліток має спробувати перший раз заробити. Від того, якими зусиллями йому дадуться ці гроші, залежатиме ставлення до витрат. Заробіток не має бути пов'язаним зі звичними заняттями дитини — прибиранням, навчанням чи іншими обов'язками. Хлопчикові можна запропонувати підзаробити на митті автомобіля. Для цього підговорити товариша, щоб попросив сина помити авто за гроші. Дівчинка може вишити картину й продати її. Деякі мої клієнти беруть своїх дітей в офіс помічником секретаря. Вони там роздруковують файли, роблять каву, миють посуд. Починають розуміти, що таке робота, за що отримують гроші.
Платити за оцінки не можна
— Дітям не можна платити за оцінки, хатню роботу. Якщо це робити або задаровувати подарунками, перестануть цінувати стосунки зі старшими, подарунки й гроші. Сприйматимуть як належне. З часом почнуть хамити, вважатимуть, що всі їм зобов'язані, — говорить столичний психолог 46-річна Наталія Компанець. Вона має чотирьох дітей.
Щоб винагородити дитину за хорошу поведінку або оцінки, краще піти з нею в аквапарк, кафе, зоопарк.
— Пояснювати, що таке гроші, слід в ігровий спосіб. З дітьми 3–4 років грати в "магазин". На рік старшим можна доручати купівлю в реальній крамниці. Вибирати товари з круглими цінами. Важливо, щоб дитина у вашій присутності підходила до продавця й виголошувала завчену фразу: "Дайте, будь ласка, хліб". У 5–7 років діти вже розуміють, що купюри та монети в магазині обмінюють на товари. А от поняття платіжної картки для них поки що далеке. Тому про неї краще розповідати пізніше.
2 
1
Коментарі