Держпідприємство "Артемсіль", що розташоване в місті Соледар Донецької області, через постійні обстріли зупинило роботу. Більшість працівників виїхали з міста. Останні запаси продукції вивезли в квітні.
Зараз єдиним виробником солі в Україні лишається Дрогобицька солеварня на Львівщині. Вона працює на повну потужність. Найближчим часом там планують збільшити виробництво. Проте це не зможе задовольнити попит. Великі мережі супермаркетів заявили, що вже домовилися про поставки солі з Польщі, Румунії, Угорщини, Туреччини. Завозитимуть морську, йодовану та кам'яну. Головна причина дефіциту солі — паніка й надмірний попит. Часом за день продається двотижневий запас товару, кажуть у магазинах.
У вівторок в магазині АТБ на просп. Павла Тичини в Києві покупці час від часу запитують охоронця на вході, чи є у продажу сіль. Відповідає, що немає.
— Коли товар з'явиться в достатній кількості, ніхто сказати не може, — говорить адміністратор 30-річний Юрій Псюк. — Знаю, що обстріляли Артемівський завод і тепер він не працює. У нашому магазині сіль буває з перебоями. Української місяць не бачив. Привозили польську. Нагадує нашу, недрібна.
Неподалік у супермаркеті "Сільпо" продавці розкладають на полиці цукор, соду, спеції. Солі немає.
— Учора польської було чимало, але до кінця дня всю розібрали, — каже адміністратор магазину 23-річний Віталій Соколюк. — Коштує до 25 гривень, морська — по 26. Останній раз українську сіль привозили в середині травня. Мабуть, то були залишки зі складу. Не можна сказати, що солі взагалі немає. Завозять імпортну. Просто почався ажіотаж, люди скуповують усе підряд.
До адміністратора підходить жінка з двома дітьми. Запитує про сіль.
— Кілька тижнів тому чоловік зайшов в один магазин. Продавщиця тихенько каже — у нас є сіль, — розповідає Ірина. Прізвища не називає. — Він тоді навіть не зрозумів до чого це. Напевно, вона знала, що очікується дефіцит. Магазини могли б по одній пачці в руки продавати, щоб вистачило всім.
Запитую адміністратора, чи є ажіотаж на інші продукти. Зокрема, соду. Її теж не скрізь можна знайти.
— Сода є, просто подорожчала, — Віталій Соколюк веде до полиць із цим товаром. — 500-грамова пачка коштує 49,99. Раніше була по 40 гривень. Загалом товарів вистачає. На початку війни виникали дефіцити: було мало макаронів, круп, цукру. У нас склади розташовані в Броварах. Там тривали бойові дії.
В "Екомаркеті" на Дніпровській набережній лишилося чотири упаковки солі: три 200-грамові рожевої з травами по 32,99 грн, 350-грамова морської йодованої по 36,95 грн. Привозили польську, за словами продавців. Її розкупили за пів дня. Коштувала 19 грн за 400 г.
У "Велмарті", на вул. Березняківській, вибір виявився найбільшим. Ціни від 28 до 195 грн. Є сіль адигейська, гімалайська, зі смаком часнику та цибулі, морська, йодована, з травами, перцем, рожева, чорна, зелена. Класичної кам'яної немає.
Біля полиці стоїть 59-річний Володимир Гладкий.
— Це все не сіль. Мені треба звичайна поварена, — каже розчаровано. — Чотири дні не можу знайти. Був у селі в Київській області. Там привезли мішок у місцевий магазин, більш як кілограм в одні руки не продавали. 15 хвилин, і солі немає.
— У мене тільки закінчилася. Живу сама, пачки вистачає надовго, — додає Катерина Химай. — Запасів, на жаль, немає. Обходила кілька магазинів, не знайшла. З добавками не хочу купувати. Якби звичайна сіль була, заплатила б будь-яку ціну.
У відділі чаю та кави 83-річний Микола Авраменко спілкується з продавцем Дмитром. Той розповідає, що мішок імпортної солі розкупили за годину.
— Я родом із Донбасу. Жив за 45 кілометрів від Соледара, де добувають сіль, — говорить Микола Авраменко. — Шахти там здоровенні. Українську кам'яну сіль продавали в Росію, Європу, Середню Азію. Всім вистачало. Добували також морську з Азовського моря.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
3 
1
Коментарі