Українці просять неофіційну зарплату

 

2,45 млрд грн зарплати заборгували роботодавці працівникам в Україні станом на 1 березня. З цієї суми економічно активні підприємства винні 1,27 млрд грн, порахували в Держстаті. Це на 11,8% менше, ніж було на початку лютого.

— Заборгованість некритична — 0,2 відсотка зарплатного фонду по країні, — говорить фінансовий експерт 43-річний Олексій Кущ. — Якщо держпідприємства повністю розрахуються з працівниками, то сума скоротиться вдвічі. Залишиться близько мільярда гривень невиплаченої зарплати працівникам економічно неактивних компаній. Там потрібно пришвидшувати процедуру банкрутства. Гроші від продажу майна направляти на погашення боргів.

Які підприємства заборгували найбільше?

— Переважна частина боргів зосереджена в державному секторі. Або в тих компаніях, які пов'язані з держзамовленнями. Йдеться про вугільні підприємства. У приватному секторі заборгованість невелика. Бо діють штрафи за порушення трудового законодавства, термінів виплати заробітної плати. Інколи вони більші, ніж сума боргу. Тому не платити працівникам невигідно. Щоправда, існує інша проблема — зарплата "в конвертах". Працівникам офіційно нараховують мінімалку, решту грошей дають на руки. У такому випадку важко повернути борги.

Як вирішити проблему зарплатних боргів?

— Щоб зарплатні борги не зростали, треба запровадити кілька інструментів. По-перше — мають діяти значні штрафи. Крім того, треба блокувати майно підприємств, що затримують виплати. Щоб вони не могли ним розпоряджатися. Також притягати до відповідальності власників бізнесу.

Що треба змінити в трудовому законодавстві?

— Україна досі користується старим трудовим кодексом. Слід розробити новий, сучасний. Трудовий кодекс — це ключовий елемент перерозподілу валового внутрішнього продукту. Так, за прогнозами до кінця цього року ВВП становитиме 3,5 трильйона гривень. А доходи населення у вигляді заробітної плати — на рівні 2 трильйонів. Таким чином, маємо надзвичайно високу експлуатацію найманої праці. З громадян вичавлюють усі соки і платять мізер, порівняно з рівнем ВВП. У розвинених країнах цей показник утричі ­вищий.

В Україні зникли незалежні профспілки. Вони повинні захищати інтереси працівників, стежити за виплатою зарплати. Блокувати роботу підприємств, що не поспішають повертати кошти. У Європі погіршення умов ­праці на кілька відсотків призводить до ­страйків у масштабах усієї країни. В Україні великий капітал лобіює вигідні для себе законодавчі зміни. На першому етапі незалежні профспілки можна створити за рахунок державних коштів. Наприклад, не фінансувати політичні партії. Останні все одно витрачають гроші на рекламу. Ці кошти могли б отримати профспілки.

В Україні існує великий тіньовий ринок праці. Порахувати борги по зарплаті "в конвертах" майже нереально. Як захистити працівників?

— Бізнес і держава ­мають домовитися про компромісне рішення щодо податків, щоб вивести зарплати з тіні. Це можна зробити за рахунок чесних досліджень, відкритого діалогу. Наприклад, домовляються про податкове навантаження на ­приватний бізнес не більш як 20–30 відсотків. Далі з цієї цифри розписують базові податки, збори. У тому числі — з фонду заробітної плати. Сьогодні податки становлять 40 відсотків, а мають бути удвічі менші. Частину взагалі треба скасовувати. Пенсії виплачувати напряму з державного бюджету. Працівникам, ­молодшим 35 років, необхідно дати можливість ­заробити пенсію в накопичувальній системі. Тобто частину єдиного соціального внеску перераховувати в недержавні пенсійні фонди на особистий рахунок людини. Іншу — в ­держбюджет. Для цього треба ввести перехідний фіксований податок на найближчі 10–15 років.

Крім того, з 18 до 10 відсотків зменшити податок на доходи фізосіб. Військовий збір скасувати. У Міністерстві фінансів давно визнали, що він не має жодного стосунку до грошей, що йдуть на армію. Військовий збір потрапляє в спільний бюджетний котел. Кошти можуть витрачати навіть на утримання адміністрації президента.

Інша проблема — люди часто самі просять неофіційну зарплату, щоб не втратити субсидію чи платити менші податки.

Дозволять не ходити на роботу

Міністерство соціальної політики розробило законопроект щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну виплату зарплати. Направили його на розгляд уряду. Після цього документ мають передати Верховній Раді.

— Таким чином плануємо посилити захист прав працівників і вирішити проблему несвоєчасної виплати зарплати, — розповідають у міністерстві. — Пропонуємо зобов'язати роботодавців платити пеню в розмірі 0,06 відсотка суми боргу за кожен день затримки виплат. На законодавчому рівні дозволити українцям не ходити на роботу, якщо їм затримують зарплату більш як 15 днів. Також працівники зможуть отримати компенсацію в розмірі трьох середньомісячних зарплат, якщо порушили справу про банкрутство роботодавця.

— Такі пропозиції краще, ніж нічого. Але навряд чи в Україні запрацюють, — каже експерт ринку праці Тетяна Пашкіна, 45 років. — Борги по зар­платі мають переважно економічно активні підприємства. Тобто компанії, що отримують доходи. Чому ж вони не направляють їх на зарплати? Відповідь проста — через недостатнє покарання, відсутність контролю. Роботодавці почуваються комфортно і не поспішають покривати заборгованість. Водночас в Україні були випадки, коли суд зобов'язав директора підприємства з власних коштів виплатити 100 тисяч гривень зарплати.

Треба створити реєстр підприємств, що часто затримують зар­плату. Також — перелік компаній, яких уже карали за несвоєчасну виплату. Це полегшило б життя українцям під час пошуку роботи. Люди розумітимуть, де і на яких умовах доведеться працювати. Самостійно оцінюватимуть можливі ризики. Сьогодні дехто навпаки просить неофіційну зарплату. Потім скаржаться, що не можуть отримати зароблені гроші. На що сподівалися?

×