— Якось улітку влаштувалася барменом в один заклад Львова. Поряд варив пиво американець Корі Макгіннес. Його робота здалася цікавою, тому ставила багато запитань. Коли знадобилася людина, яка пильнувала би дріжджі в лабораторії, запропонував це мені, — розповідає 25-річна Юліана Волошин. Працює два роки на львівській пивоварні "Правда".
— Із бармена стала пивоваром. Спершу мила підлогу, бочки, готувала хміль, збирала переброджені дріжджі з циліндрової ємності, де готується пиво.
Пивовар має не лише варити пиво, а й носити мішки. Зрозуміла, що максимальна вага, яку можу підняти — 25 кілограмів. Якщо більше, прошу когось про допомогу.
Раз на кілька днів за графіком варю пиво, решту часу планую варки та роблю мікробіологічні досліди. На пивоварні готуємо до 80 сортів пива. На один йде 8 годин. Складається процес із кількох етапів: засип, затирання, фільтрація, кип'ятіння, закачування у циліндро-конічний танк, додавання дріжджів. Коли пиво готове, роблю два ковтки, аби зрозуміти, яке вийшло на смак.
Я вчилася у Львівській політехніці на кафедрі технології органічних продуктів за спеціальністю "Бродіння і виноробство". Стажувалася місяць на винному заводі за кордоном. Аби мати уявлення про пивоваріння, достатньо прочитати одну книжку — "Технологія пива". Решту навчать за півроку на виробництві.
В нас розрізняють пиво за кольором: світле чи темне. Але колір залежить лише від того, обсмажений солод чи ні. Правильно ділити за типом бродіння, тобто зверху чи знизу в циліндро-конічному танку працюють дріжджі. Ті, що зверху — бродять за вищих температур. Дають більше розмаїття смаку, аромату. Їх вважають елевими. Другі — лагерні, від назви сорту пива — лагер. Воно майже витіснило ель із пивної карти світу через те, що готується з одного штаму дріжджів і має в результаті передбачуваний смак. Крафтові пивоварні, в тому числі й наша, відроджують саме пиво верхового бродіння — ель.
Спробували з хлопцем зварити пиво вдома. Готували гарбузовий ель. Інгредієнти замовили на сайті. Запекли гарбузи, помололи солод. В установці типу бойлера заварили. Додали хміль і профільтрували. Вкинули спеції — гвоздику, коріандр, корицю і мускатний горіх. У стерилізовані пляшки залили пиво 20 жовтня, і воно досі добре.
Коли прийшла в "Правду", їхнє пиво нагадувало мені сірку з вуха. Це тому, що до того пробувала хіба пиво лагер, що має однаковий смак. Тепер ель стало моїм улюбленим. З їжею пиво поєднується за принципом схожості та протиставлення. Можна пшеничне пиво вживати із легкими стравами — салатами, морепродуктами. Гірке пиво добре смакує із гострою їжею. Заспокоює подразнені гострим рецептори. Також добре із жирним смаженим м'ясом. Ірландське темне пиво стаут має кавові нотки і поєднується з шоколадним тортом. Кисле пиво — літній освіжаючий варіант.
2 
1
Коментарі