Рік тому націоналізували Приватбанк

Рік тому Приватбанк перейшов у власність держави. Рішення про націоналізацію прий­няли ввечері 18 грудня 2016 року на засіданні Ради національної безпеки та оборони. Оголосили вранці наступного дня.

— Ми прийняли це рішення, щоб забезпечити стабільність банківської системи й захистити гроші людей, — сказав прем'єр-міністр Володимир Гройсман, 39 років. — Ситуація з Приватбанком могла мати негативні наслідки для фінансової системи України. Розрив між резервами й кредитним ризиком банку станом на грудень сягнув 150 мільярдів гривень. Це поставило під загрозу подальше обслуговування клієнтів. Ми захистили 20 мільйонів клієнтів банку.

"Кабмін вирішив, що весь рік поводився добре, й подарував Приватбанк собі на Миколая", — жартували в соцмережах українці.

— За рік Приватбанк зберіг кістяк клієнтів — фізичних осіб і підприємців. Він залишається найзручнішим банком, що працює з малим і середнім бізнесом. Відбувся відтік великого корпоративного бізнесу, що був пов'язаний із колишніми власниками, — каже фінансовий аналітик 43-річний Олексій Кущ.

Які позиції зараз займає Приватбанк?

— Банк тримається за рахунок технологій, що були впроваджені попередніми власниками. Так може тривати ще кілька років. Потім почнеться занепад, виникнуть проблеми із системою "Приват 24". Держава — поганий власник. Вона за рік нічого не зробила для розвитку Приватбанку. Стабільність цієї фінустанови може забезпечуватися лише за рахунок фінансових вливань із боку держави. Мова йде про десятки мільярдів гривень, які треба вкладати не один рік.

Націоналізація — це був виправданий крок?

— Ні, банк на той момент не перебував на грані банкрутства. Він нормально працював, був платоспроможний.

Державі треба було залучити якісний міжнародний аудит. Оскільки здійснений до націоналізації не визнається Нацбанком. Не враховані певні проблемні моменти. Проведений після націоналізації ­аудит — теж неправильний. До нього є питання в колишніх власників. Потрібно було спільно із ними розписати графік виходу з кризи й залучити ефективний менеджмент на конкурсній засаді. Тоді держава витратила б 20–30 мільярдів гривень, а не 90.

Гроші, що витратили на Приватбанк, можна було направити на якісну медичну реформу та старт страхової медицини. Все населення забезпечити медичними страховими полісами.

Чому за рік так і не з'явилася стратегія щодо Приватбанку?

— Спочатку звучали різні припущення стосовно його роботи. Казали, що спеціалізуватиметься на іпотечних кредитах. Або на кредитах для підприємців. Навіть пропонували об'єднати з Ощадбанком. Зараз у держави немає ідей, що робити з фінустановою далі. Вона, як чемодан без ручки.

За яких умов можна продати цей банк?

— Після націоналізації Приватбанку половина банківської системи опинилася під контролем держави. Такого не мало бути. Наша банківська система стала неефективна, неконкурентоздатна і неспроможна виконувати свої базові функції. Продаж Приватбанку залежить від зростання економіки. Якщо воно буде, то через два-три роки це можливо. А зараз — це фантастика. В нинішніх умовах його не можна продати. Держава приречена нести цей тягар.

А ліквідація можлива?

— Так, якщо повториться мас­­штабна банківська криза. Знеці­ню­­ватиметься гривня, буде відтік депозитів, масова паніка. Тоді державі дешевше ліквідувати банк. Збитки при цьому становитимуть понад 100 мільярдів гривень.

Ще пропонували розділити його на кілька ­фінустанов.

— Це нереально з погляду здорового глузду. Про розподіл говорять ті чиновники, які хочуть накласти руки на платіжну систему цього банку. Тобто віддати державі банк із депозитами, кредитами населення. А собі забрати систему "Приват 24" та інфраструктуру.

Повернення Приватбанку попе­реднім власникам можливе?

— Така можливість була до липня 2017 року. Потім ситуація зайшла в глухий кут. Колишні власники не надали нову заставу, не підписали угоду про реструктуризацію кредитного портфеля. Також із банку пішов Олександр Шлапак, якого призначили керівником після націоналізації. Він був тією людиною, яка могла домовитися з власниками й державою.

Що робити з державними банками в Україні?

— У держави немає стратегії щодо них. Простіше витрачати мільярди гривень, ніж щось робити. Варто об'єднати Ощадбанк з Укрпоштою. В результаті отримаємо потужний поштово-банківський сервіс. Якщо ще додати послуги страхування, можна створити привабливу пропозицію для іноземних інвесторів. І вигідно продати таку установу. Бо поштово-банківський сервіс користується великим попитом за кордоном.

Укрексімбанк можна частково продати великим міжнародним організаціям, таким як Банк реконструкції й розвитку, Світовий банк. Спеціалізувати лише на обслуговуванні експортно-імпортних операцій.

Щодо Приватбанку, то треба визначити його основну спеціалізацію. Провести реструктуризацію й очищення активів. Почати переговори з колишніми власниками. Хоча я казав, що там точка неповернення вже пройдена.

Чому державі нецікаво проводити такі реформи?

— Реформою мають займатися чиновники, які працюють далеко не на зарплату. Для них реформа й ефективна банківська система означатиме відрубати самим собі руки. Ніхто цього не робитиме.

Якщо держава почне продавати банки, то який першим?

— Найлегше знайти покупця для Укрексімбанку. Найважче — для Приватбанку.

×