Електромонтер із Ровеньків Луганської обл. Василь Гапченко, 43 роки, їдучи поїздом на Крим, купує тараню на станції Дебальцеве.

— Тараня — найкраща риба з Таганрога! — продавці ходять пероном із в"язками сушеної риби.

Більшу продають по 7–8 грн. Дрібнішу можна вторгувати за 3 грн. До Дебальцевого рибу привозять з Ростова-на-Дону. Ловлять у Таганрозі, запевняє продавець. Перонні торговці купують її оптом. Платять за кілограми. Крупна тараня — по 7 грн (3–4 рибини), дрібна — по 5 грн.

Двоє шахтарів п"ють у купе безалкогольне пиво. Кажуть, з ним тараня смакує не гірше, як зі звичайним. Сперечаються, котра ліпша: підвішена за голову чи за хвіст.

Полтавка Тамара Жолудько, 33 роки, відщипує спину в"яленої риби, дає онучці.

— Вона корисна — там риб"ячий жир, — Жолудько загорає тараню в газету. — У папері її місяців три можна зберігати в холодильнику. Але в жодному разі не в целофановому кульку. Без повітря зіпсується.

За словами жінки, пересушеній рибі можна повернути пружність. Її треба намочити у воді, загорнути у вологий папір і трохи потримати так.

Якістю тарані, яку продають на пероні, Жолудько не переймається:

— На вигляд і смак — гарна риба. Ну, може, дитині все-таки не даватиму.

×