Олена Марущак, 27 років, записала доньку в школу в центрі Вінниці.
— Нас, батьків першачків, вже викликали на зустріч із вчителями. Сказали, до першого дзвоника слід здати по 200 гривень. Гроші треба на проведення лінійки — встановлення мікрофонів, коровай, стрічки першокласникам, дзвіночки. Скількись потратять на зошити. Невже на ці дрібниці потрібні такі великі суми?
Крім вступних, у школах вимагають щомісячні внески.
— Торік ми платили по 15 гривень на місяць. Класна керівничка вимагала гроші за півроку наперед. Тепер плату підняли до 50 гривень, — розповідає вінничанка 33-річна Катерина. Її дочка навчається у школі на вул. Козицького. — В усіх школах Вінниці платять. Гроші здаємо мимо каси. Батьківський комітет передає готівку в раду школи. Директор звітує нам про витрати. Все нібито йде на папір, канцелярію і ручки. Правда, жодного разу нам не показували чеків на товар. У школі навчаються дві тисячі учнів. Кожен здає по 500 гривень за рік. Директор школи їздить на "тойоті". Усі його родичі мають квартири, живуть безбідно. Знаю, щоб улаштуватися на місце вчителя, треба дати тисячу доларів.
У Черкасах збирають у школах та дитсадках "вступні внески". Також від батьків вимагають платити за ремонт, охорону та мийні засоби.
— Ми йшли в перший клас, здали тисячу гривень на ремонт кабінету, дві сотні на зошити, 54 гривні на місяць за охорону та 40 гривень на передплату газет. Крім того щомісяця треба давати по 50 гривень, — розказує черкасець Олексій, 33 роки. — Ще з нас вимагали по 200 гривень на ремонт. Ми відмовилися платити. Написали заяву в прокуратуру. Почали розбиратися. Половина грошей невідомо куди ділась: ні накладних, ні чеків, ні квитанцій.
У дитсадках Черкас із батьків вимагають за прийом дитини 400–1000 грн "благодійного внеску". Інакше можуть не взяти.
— 50 гривень — це було б по-божеському. Ми платимо по 500 на місяць, ще й на ремонт складаємося, — розповідає жителька столичного житломасиву Оболонь Ангеліна, 36 років.
Її 13-річна дочка навчається у гімназії біля метро Оболонь. — Звісно, можна вчитися десь дешевше. Поряд із нашою гімназією стоїть проста середня школа. Обидва заклади збудували одночасно. Але ж наш виглядає краще. Ми поставили пластикові вікна в класі. А в ту просту школу ходить бикота різна. От і доводиться платити за статус. Ну, і викладачі в нас кращі. А в тій бичій школі навіть учителів не вистачає. Ставлять заміни або й взагалі уроків не проводять. Після такого дочка ні в один вуз не вступить. Там вчаться тільки курити, пити й матюкатися. Краще я платитиму.
Улітку клас Варвари, Ангеліниної доньки, їздив у дитячий табір до Болгарії. Два тижні на морі біля міста Бургас коштували кожному близько 3 тис. грн.
Коментарі
1