— Уряд намагається зменшити кількість отримувачів субсидій. Тому вводять нові критерії для призначення допомоги. Наприклад, тепер враховують грошові перекази з-за кордону понад 50 тисяч. Знаю ситуацію, коли син переказував матері гроші на ремонт будинку. Жінка передавала їх прорабові. Але в управлінні соціального захисту порахують ці гроші, як її дохід, — говорить 68-річний Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста".

Не зрозуміло, чому українців, які мають квартири площею понад 120 "квадратів" або будинки понад 200, позбавили можливості отримувати допомогу. Господарями можуть бути пенсіонери, які замолоду отримували великі зарплати. Буває, що у котеджах понад 200 "квадратів" житлова площа становить лише 80. Решта — підвал, мансарда. Субсидії продовжують нараховувати за нормами споживання. Якщо людина користується тільки газовою плитою, тут ще можна обрахувати норму. А коли йдеться про опалення будинку, ситуація складніша. Цегляна хата, збудована у 1960-ті, споживає набагато більше газу, ніж аналогічний за площею сучасний котедж. Бо його побудували за новими технологіями, утеплили якісними матеріалами. Наступного року опалення та гаряча вода подорожчають десь на 35 відсотків. Українці почнуть частіше звертатися по субсидії. Водночас на 2019 рік уряд пропонує скоротити їх бюджет із 71 до 50 мільярдів гривень.

— Половина сімей втратить право на субсидію через нові правила оформлення, — каже економіст 54-річний Олександр Охріменко. — Як наслідок, борги за комунальні послуги з 28 мільярдів гривень зростуть до 70 мільярдів. Бо частина українців не мають грошей, щоб оплачувати рахунки. Потрібно вдвічі зменшувати тарифи. Вони у нас неадекватно високі. Зараз половину зарплати українці витрачають на комунальні послуги. Замість — 10–15 відсотків.

×