Із 1 січня 2019 року субсидії на комунальні послуги планують виплачувати у грошовій формі. Міністерство соцполітики представило проект постанови щодо їхньої монетизації. Затвердити має уряд.
Зараз гроші перераховують постачальникам послуг. Із наступного року вони надходитимуть на рахунки отримувачів субсидій в одному з держбанків. На початку 2019-го кошти отримають ті, хто звернувся по субсидію вперше. З 1 травня — люди, які користуються пільгою роками. Зокрема, оформляють допомогу і на літо. Решті домогосподарств гроші почнуть виплачувати з 1 жовтня.
Під час опалювального сезону субсидії можна буде використовувати тільки для оплати комунальних послуг. Якщо родині вдасться зекономити, залишок дозволять витратити на власний розсуд.
— В Україні забагато людей отримують субсидії, — говорить 68-річний Олександр Сергієнко, директор дослідницького центру "Інститут міста". — В опалювальний сезон пільгами на оплату комунальних послуг користуються більше шести мільйонів сімей. Монетизацію субсидій розділили на три етапи, бо держава не зможе одночасно виплатити гроші такій кількості пільговиків. Потрібно діяти поступово, відпрацювати систему.
На 2019-й на субсидії планують виділити 55 млрд грн. Цьогоріч сума була більша — 71 млрд. Грошей вистачить?
— Наступного року буде чергове підвищення тарифів. Сумарно опалення, електрика, водопостачання подорожчають ще мінімум на 25 відсотків. Бюджет субсидій доведеться збільшувати.
Люди скаржилися, що їм масово відмовляли у наданні субсидії на літо. Або в соцзабезах казали писати відмову. Які на це причини?
— Пільговиків ділять на дві групи. Перша — пенсіонери, непрацездатні особи. Їм субсидію перераховують автоматично. Друга група — всі решта. Щоб їм отримати субсидію, потрібно писати заяву, надавати довідки. З державного бюджету на субсидії виділяють великі кошти. Це — другий рядок видатків після Міністерства оборони. За кордоном кількість отримувачів субсидії не перевищує 10–15 відсотків. У нас їх отримує дві третини населення. Люди самостійно не можуть сплатити рахунки за комунальні послуги. Водночас держава постійно встановлює жорсткіші правила оформлення допомоги, щоб скоротити число тих, кому надають допомогу.
Пропонують ввести обмеження, щоб гроші зі спецрахунку людина могла використати тільки на оплату комунальних послуг. Це допоможе уникнути боргів?
— Те, що кошти матимуть цільове призначення — правильно. Але після закінчення опалювального сезону суми зекономлених із субсидій грошей будуть мінімальні. Адже ті соціальні норми, за якими нараховують допомогу, не відповідають реальному споживанню. Наприклад, у Києві на людину передбачено чотири "куби" холодної і три — гарячої води. А соціальний норматив при розрахунку субсидії — 1,6 "куба" гарячої та 2,4 — холодної. Крім того, серед українців переважає думка: економити субсидію не вигідно. Мовляв, наступного року можуть нарахувати меншу суму.
Монетизація субсидій змусить людей економити ресурси, утеплювати будинки?
— Утеплення житла нічого не дасть, якщо не буде точного обліку. Досі не всі багатоповерхівки оснащені загальнобудинковими лічильниками. Крім того, люди не дуже зацікавлені економити. Адже показники лічильника діляться на всіх мешканців.
Щоб побачити справжню економію, тепло потрібно обліковувати по кожній квартирі. Встановлювати індивідуальні лічильники. Законодавці ухвалили чимало законів про енергоефективність, комерційний облік газу, житлово-комунальні послуги. Розписали процедуру встановлення лічильників на будинок. Але й словом не обмовилися, хто, як і за чий кошт має встановлювати індивідуальні прилади обліку тепла.
Цьогоріч правила оформлення субсидій міняли двічі. На що очікувати наступного?
— Потрібно або знижувати тарифи, або підвищувати доходи населення. Тільки так можна скоротити число субсидіантів. В Україні ніхто не чекає зменшення тарифів. Це обіцяють тільки популісти. Не варто сподіватися й на значне зростання доходів. Звісно, уряд може вигадувати нові обмеження при оформленні субсидій. Але правила вже й так жорсткі. Навряд чи вони зміняться кардинально.
1 
1
Коментарі