
— Щороку думаємо віддати город. Вирощувати овочі невигідно. Але відмовитися не наважуємося, раптом знову повернуться важкі часи, — каже 47-річна Ірина Присяжнюк із Вінниці. Із чоловіком Михайлом 25 років обробляють земельну ділянку поблизу обласного центру.
— Маємо 10 соток. Ділянку отримали в 1990-х на Барському шосе. Тоді працівникам лампового заводу роздавали землю під дачі. Зарплати не платили по півроку. А потім могли дати крупами, рукавицями чи цукром. Тому дача стала допомогою. Цього року оранка коштувала 30 гривень за сотку. На 300 гривень придбала насіння овочів, 180 — заплатила за 3 кілограми сортової картоплі. Торік на городі завелася якась болячка. Уся картопля зверху ціла, а всередині — чорні плями. Тому купили нову насіннєву. Ще частину виміняли в сусідів на яблука. Загалом посадка городу обійшлася в 780 гривень, але думаю ще докупити цибулі. Її продають по 70 гривень за літрову банку.
Торік картоплею засадили 5 соток. По 2 сотки виділили на кукурудзу, цибулю. На решті землі були гарбузи та буряки. Цього року посадимо 3 сотки картоплі. Краще солодку кукурудзу вирощувати. Під неї виділили 6 соток. Торік раз на тиждень рвали качани і продавали на базарі по 5 гривень за штуку. На зароблені гроші купували огірки, помідори на консервацію.
Не садитимемо огірків, кабачків, гарбузів. Щоб їх вирощувати, треба мати ділянку прямо під хатою. Для тих, хто їздить на дачу на вихідні, вони невигідні. Переростають за тиждень.
Торік мали гарний урожай цибулі, картоплю довелося докупляти. Цього року плануємо максимум витиснути із городу. Частину овочів продаватимемо. Особливо розраховую на кукурудзу. Якщо все вдасться, наступного року засадимо нею весь город.
— 10 соток землі нам дісталися у спадок разом із будинком. Не знали, що з ним робити. По традиції почали садити картоплю, — розповідає киянка 27-річна Олеся Шаргородська. Її родина має дачу в селищі Тиврів на Вінниччині.
— Кілька років нам орав город сусід за символічні гроші. Але він поїхав в Чехію. Довелося платити за оранку по повній. Люди до нас ставляться, як до багачів. Живемо в Києві. На Вінниччину приїздимо, як на дачу. Тракторист узяв за 10 соток 600 гривень. Сказав, що була важка земля, довелося орати двічі. Розуміємо, що збрехав. Садити картоплю наймаємо людей. Платимо по двадцятці за годину. Сапання коштує по 25 гривень, покропити жуків — 15. Порахували, якби винесли свою картоплю на базар, то мали б продавати по 17 гривень за кілограм. У селі скуповують по 4 гривні. Цього року половину городу засадимо зеленим горошком і кукурудзою.
Коментарі