Міністерство фінансів пропонує населенню купувати облігації внутрішнього державного займу. Переконують, що вони вигідніші за депозити.
Популяризація облігацій — це складова стратегії управління державним боргом на 2018–2020 роки. На руках українці мають понад 300 млрд грн готівки, за підрахунками Нацбанку.
— Гроші братимуть у населення та бізнесу. І віддаватимуть зовнішнім кредиторам, — говорить фінансовий експерт 43-річний Олексій Кущ. — Сьогодні облігації внутрішнього займу як у гривні, так і в доларах випускає Мінфін. Дохід у національній валюті — 17–19 відсотків річних. В іноземній — значно менше. Держава має шукати інші інструменти, крім облігацій, щоб вийти з боргової пастки. За кордоном банки залучають депозити населення і кидають їх у реальний сектор економіки. Видають доступні іпотечні та споживчі кредити.
Облігації внутрішнього державного займу дійсно можуть бути альтернативою депозитам. Вони мають кілька переваг. По-перше, доходи від них не оподатковуються. За депозити сплачуємо податки. По-друге, відсоткова ставка за облігаціями може бути вищою, ніж за банківськими вкладами. По-третє, держава надійніша за будь-який банк.
Мінімальна сума, яку потрібно вкласти, обмежується номінальною вартістю облігації. Вона може бути як 1 000, так і 10 тисяч гривень. Довгостроково — понад 5 років — вигідно вкладати гроші у валютні облігації. Гривневі підійдуть для вкладів на короткий термін — до року.
Зараз купити облігації громадяни можуть через банки-посередники. У Мінфіні пропонують створити спеціальні мобільні додатки для населення.
— У Швейцарії по мобільному телефону можете надіслати свої дані. За 5 хвилин отримаєте повідомлення, що відкрили рахунок у банку. Це працює, бо створені ефективні державні реєстри. Там міститься вся інформація про громадянина. Не треба нести купу ксерокопій до банків. В Україні такого сервісу ще немає, — продовжує Олексій Кущ.
— Мобільний додаток для купівлі державних облігацій легко зробити, — каже фінансовий аналітик Олексій Лупоносов, 38 років. — Проблема в іншому. В Україні досі немає протоколів захисту інформації мобільних мереж. Тому часто чуємо, що шахраї знімають гроші з карток, використовуючи мобільні дані. Повинна бути відповідальність мобільних операторів та банків.
Коментарі
1