— За фахом я кондитер, моя спеціалізація — оформлення готових виробів, — каже львів'янка Оксана Баркус, 28 років. Повернулася із заробітків у Польщі.
— У Львові працювала в невеликій пекарні, потім у кондитерській мережі. Платили непогано. Дізналася, що офіціанти заробляють удвічі більше за кондитерів. Розсердилася та звільнилася. У Польщі роботу допомогли знайти колишні роботодавці. Вони співпрацювали з поляками. Мені вислали запрошення, оформила робочу візу. У Кракові перший тиждень жила в хостелі. Платила 6 євро за місце. Потім — у власників ресторану. Робітникам віддали прибудову до приватного будинку. Зі мною жили ще дві працівниці.
Я оформлювала торти, тістечка, капкейки, цукерки. Платили 7 злотих за годину — це 49 гривень. Працювала з шостої ранку до 15:00. Ресторан-кондитерська розташований у центрі міста. Працівникам віддавали безкоштовно солодощі з невеликими дефектами, що не виставляли на продаж. За два місяці заробила 24 тисячі гривень.
49-річна Світлана Квас із міста Рокитне на Рівненщині працювала посудомийкою в студентській їдальні у Варшаві з квітня по липень.
— Їхала офіційно на роботу в ресторан посудомийкою та прибиральницею. Це в центрі Варшави великий і модний заклад. Але не витримала навантаження. Вік уже не той. Пропрацювала місяць. Власники щедро розрахувалися — заплатили майже 15 тисяч гривень. Потім знайшла вакансію посудомийки в студентській їдальні в університеті. Зарплата менша, але надавали безкоштовні обіди й кімнату в гуртожитку. І графік підходив — робота з ранку і до 17:00. Решта часу — вільна. Мала два вихідні на тиждень. Змогла погуляти столицею, відвідати храми, пам'ятки архітектури. Додому привезла 22 тисячі гривень. Купила новий холодильник, пральну машинку. Восени знову поїду на роботу в Польщу на три місяці. Треба збирати гроші на ремонт квартири доньці.
Коментарі