Андрій Степановський, 41 рік, бізнес-консультант, Київ:
— Відкладаю 5 відсотків заробітку. Гроші кладу на депозит у міжнародному банку. Почав це робити, як побував у Німеччині. Німці — прагматичні, на державу не сподіваються. Коли виходять на пенсію, мають хороший фінансовий запас. Гроші відраховуються автоматично щомісяця з моєї картки. Забрати чи повернути платіж важко. Щоб це зробити, треба написати заяву у банк за три місяці.
Юлія Безіменна, 37 років, власниця кав'ярні, Львів:
— Маю рахунок у міжнародному пенсійному фонді. Поповнюю його нерегулярно. Підписала договір, бо викладач університету працював там менеджером. Обіцяв поставити п'ятірку всім, хто зареєструється і зробить перший внесок. Раз на рік до мене дзвонять і нагадують про поповнення рахунку. Кидаю по тисячі гривень.
Катерина Оношенко, 53 роки, медсестра, Черкаси:
— Я отримую мінімалку. Тому на пенсію нічого не відкладаю. Якби в мене була зарплата тисяч 20, то половину міняла б на долари. Потім купила би квартиру і здавала квартирантам. Оце найкращий недержавний пенсійний фонд.
Валерія Полянська, 23 роки, архітектор, Львів:
— Серйозно про пенсію ще не думала. Але не хотілося б отримувати її від держави. Бо це смішні гроші. Зараз зі своєї мінімальної зарплати я нічого відкласти не можу, бо тільки почала працювати. Наберуся досвіду — буде більша зарплата. Маю знайомих, які укладали угоди з недержавними пенсійними структурами. Невпевнена, що це вигідно. Я б хотіла самостійно відкладати гроші на окремий депозитний рахунок. Можливо, 20 чи 30 відсотків зарплати.














Коментарі