— В Америке пол-Нью-Йорка сдают в прачечные постель, костюмы и ботинки, а у нас химчистками пользуются только 7 процентов киевлян, — каже столичний підприємець 47-річний Володимир Іллюк.
У Києві він відкрив чотири пункти прийому одягу в хімчистку. У п'ятницю біля його кіоску на житломасиві Оболонь порожньо. Всередині висить загорнута в целофан лисяча жилетка та три чоловічі костюми.
— Той сірий костюм від Вороніна принесли ще 3 червня після випускного. Досі не забрали. Взяв завдатку 50 гривень. Якщо до серпня не прийдуть, оштрафую за подвійним тарифом або продам у знайомого на базарі. Щотижня два костюми і п'ять сорочок французької марки "Зіллі" привозить помічниця одного депутата. Такі костюми в Києві по 4-5 тисяч доларів коштують. На всіх сорочках срібні запонки. Раніше, коли приймав такі замовлення, руки трусилися. А тепер спокійний. Я й дорожчі речі тримав. У березні чистили весільну сукню за 9 тисяч євро.
26-річна Наталія парогенератором виводить плями на коричневій спідниці. Працює в рукавичках та респіраторі.
— Спідниця — єдине замовлення за вчорашній день, — розказує Володимир Іванович. — Літо не люблю. Глухий сезон. За цей період втрачаю близько 5 тисяч доларів. Мусив у червні звільнити половину персоналу, бо торік працювали у збиток. Прибуток від хімчистки в середньому 2 тисячі доларів на місяць.
Спідниця — єдине замовлення за вчорашній день
Найприбутковіші місяці — вересень і жовтень. Перед холодами люди несуть до нас шкіряні плащі, дублянки й шуби.
Коли позаторік починав бізнес, грошей на оренду не було. Їздив по спальних районах Києва бусом. У пересувні пункти прийому здавати речі бояться. Сьогодні я приймаю на Оболоні, а завтра мене й на Троєщині не знайдеш. Зрозумів, що так бізнес не роблять. Щоб обладнати велику хімчистку, треба мінімум 40 тисяч доларів. Я вклав 20. Купив три пральні машинки різної потужності та з різними функціями, два прасувальні столи, компресор, парогенератор, кабіну для зачистки і виведення плям, пароповітряний манекен для верхнього одягу, обладнання для сухого чищення і аквачистки.
Під Києвом орендує приміщення на 100 кв. м. Там склад, санвузли і робочі місця для персоналу. Найняв дві гладильниці, по четверо робітників, які їздять за викликом, і технологів, які приймають замовлення.
Коли викликають додому килим чи диван почистити, робочих відвожу сам. Наймати водія — невигідно.
Планую обладнати приміщення для зберігання хутряних виробів на літо. Товариш має два такі офіси. За зберігання шуби протягом місяця бере 200-300 гривень. Одяг висить у кімнаті-холодильнику, де температура не вище 12 градусів, а вологість до 60 відсотків. До нього приносили на чистку шуби від Миколи Баскова і Володимира Гришка. Вже два роки висить шуба однієї київської артистки. Вона мінімум 10 тисяч доларів коштує. Помічниця не спішить її забирати, бо в гардеробній вже місця нема.
Добрий дохід дає чистка ковролінів в офісах.
Маю зо 50 клієнтів, які раз на два місяці викликають на чистку салону в автомобілі. Не займаюся шторами. Усі після прання сідають на кілька сантиметрів. Проблем більше, ніж заробітку.
Тисячу гривень за день заробляють на чистці подушок
Рівнянин 28-річний Олександр Рощук 2010 року відкрив майстерню з реставрації подушок і пухових покривал.
— Із дружиною вклали весільні гроші. Зареєструвався малим підприємцем. За тисячу доларів купив пухоочисну машину. По 800 гривень заплатив за пилосос і швейну машинку. Нові напірники жінка закуповує у Хмельницьку, — каже Олександр. — Спочатку орендував на центральному ринку кіоск. Клієнтів було багато в перші три місяці. Я засипав подушку в пухоочисну машину. Там пір'я дезінфікуємо бактерицидною лампою від пилу і кліщів, промиваємо, сушимо і розпушуємо, щоб подушка стала м'якою. Дружина засипає пір'я у новий напірник і зашиває. Чистка займає 10-15 хвилин, коштує 50-70 гривень. За 100 гривень з великої робимо дві малі. Реставрація пухового покривала обійдеться вдвічі дорожче. За день отримуємо до тисячі гривень.
Коли клієнтів стало мало, відкрив пересувну майстерню.
3 
1
Коментарі