— Живу на Тракті Глинянському, це околиця Львова. Працюю офіціантом у центрі. До мого дому — 5 кілометрів. Якщо немає заторів, маршрутка їде 20 хвилин, — розповідає львів'янин 24-річний Роман Загоруйко.
— Але одна з доріг рік перекрита через ремонт і маршрутки багато об'їжджають. Тому дорога тепер займає до 40 хвилин. Ще й автобуса доводиться чекати півгодини й більше. Приїжджає переповнена. В нашу сторону великі автобуси не їздять, хоча район дуже заселений. Мій робочий день закінчується після 21-ї. Найчастіше повертаюся додому на таксі, бо маршрутки вже не їздять. Замість 5 гривень витрачаю 90. Такої практики, щоб таксист брав людей, яким по дорозі — у місті немає. Тому транспорт з'їдає значну частину мого заробітку. Вихідними ще гірша ситуація, бо маршрутки ходять рідше. Люди скаржаться, пишуть заяви в міськраду, але змін поки немає. Якщо маршрутки відмінять і пустять великі автобуси, здійсниться мрія більшості містян. Бо транспорт — це проблема Львова номер два. Після сміття.
Два роки тому моя бабуся випала з маршрутки. Зайшла остання, стояла на крайній сходинці. Водій рушив, не зачинивши дверей. Упала на дорогу. Зламала ногу в трьох місцях. Робили дві операції, два місяці лежала на витяжці. Потім ще п'ять ходила на милицях. Відсудити компенсацію у перевізника не вдалося.
Проїзд у львівських маршрутках коштує 5 грн, трамваях і тролейбусах — 3 грн.
— Моя мама — акушер-гінеколог. Із нашого району до її роботи йде одна маршрутка. Інколи пацієнти просять приїхати раніше. А транспорт доводиться чекати 20–50 хвилин, — говорить 25-річна львів'янка Анна Меленчук. Вона — автор петиції про відмову від маршруток і перехід на електротранспорт. Документ підтримали депутати на сесії міськради. — Маршрутки брудні, переповнені. Там порушують елементарні права людини. Високі підйоми і недостатня кількість місця не дозволяє зайти людині з інвалідністю. Після того як депутати підтримали нашу петицію, маршрутки почнуть витісняти з міста. Перевізникам вигідніше самим купувати більші автобуси.
Коментарі