Кілька років в Україні діють недержавні пенсійні фонди. Вони дають можливість відкласти гроші на другу пенсію. Людина, яка протягом 20 років щомісяця віддаватиме в фонд 300 грн, наступні 20 років отримуватиме пенсію 3011 грн. Про такі умови розповідають у недержавному пенсійному фонді "Фармацевтичний". Він з"явився 2005-го і був одним із перших в Україні. "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" створив його для своїх працівників. Нині учасники фонду мають на рахунках по 7 тис. грн.
У Києві працює 52 недержавних пенсійних фонди. В Україні їх 82. Найчастіше гроші до них перераховують великі компанії. На індивідуальний рахунок працівника — 13–15% від розміру його зарплати.
— Два роки "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" платить зарплату й ще 13 відсотків відкладає на мій рахунок. Це добрий стимул залишатися в компанії, — розповідає 50-річна Валентина Козаченко.
Компанії вигідніше перераховувати кошти до недержавного пенсійного фонду, ніж підвищувати зарплатню — із внесків не стягують податки. Однак це підходить лише фірмам, які зарплату дають не в конвертах.
— Тепер я сама можу визначити, коли вийти на пенсію, — пояснює жінка. — У старості всі хочуть жити безбідно. Якби не компанія, я сама туди перераховувала б по 300 гривень. Якщо не скористаюся цими грошима, їх отримають діти або чоловік.
— За форс-мажорних обставин фонд виплачує усю відкладену суму за один раз.
— Кілька років компанія щоквартально перераховувала в фонд гроші, — ділиться киянка Мая Кардонюк. — Нещодавно я захворіла. Треба були гроші.
Жінка отримала кошти на операцію та лікування.
— Є люди, які вносять і по 50 гривень, — розповідає директор компанії з управління активами пенсійного фонду "Фармацевтичний" Ігор Сірик, 27 років. — У нас не встановлено якогось мінімуму. Можна вносити і 5 гривень. Правда, людина отримуватиме щомісячну пенсію, якщо на її рахунку буде не менше ніж 21 тисяча гривень. Сума має бути такою, щоб протягом десяти років (не менше) пенсіонер отримував хоча б 50 відсотків від прожиткового мінімуму.
Ігор каже, що зазвичай люди вносять 100–200 грн на місяць. Внески можна робити тільки у гривнях. Фонд вкладає ці гроші в банківські депозити, акції й облігації у середньому під 10–11% річних.
— Робота недержавних пенсійних фондів жорстко контролюється законодавчими нормами, — веде далі Ігор Сірик.
Вклади в НПФ надійніші за банківські. За гроші обидві установи купують цінні папери, які можуть знеціниться. Через бюрократію банкіри не встигають реагувати на це вчасно. Банк банкрутує. А НПФ відреагує на кризу швидше, вважає Сірик.
— На гроші в банку можна спокуситися. Наприклад, купити машину. А в недержавному пенсійному фонді є чіткий перелік випадків, коли їх можна зняти.
Іще одна гарантія надійності НПФ — за законом фонд не можуть визнати банкрутом. Тому його ніхто не розорить, аби згодом купити за безцінь.
Закон про недержавне пенсійне забезпечення прийнятий в липні 2003-го. З моменту появи НПФ в Україні жоден з них не розпався, розповідає Ганна Тарасенко, 29 років з Держкомісії по регулюванню ринків фінпослуг України.
— Їхню діяльність жорстко контролює держава. Закони прописані дуже ретельно. Тому умов для зловживань менше. Але вкладники фондів мають знати: НПФ лише накопичують кошти. І не мають права гарантувати, що людина отримає прибуток.
Усю суму видають в чотирьох випадках
Гроші з фонду виплачують після досягнення "недержавного" пенсійного віку. Для жінок — 45 років, для чоловіків — 50.
Усю суму одномоментно видають:
— у разі критичного стану здоров"я або інвалідності вкладника. Це має бути підтверджено медичним документом;
— якщо на час настання "недержавного" пенсійного віку вкладник має менше ніж 21 тис. грн;
— у разі виїзду учасника фонду на постійне проживання за межі України.
Якщо вкладник незадоволений роботою фонду, він має право у будь-який час перевести кошти в інший НПФ.
Банкіри рекомендують зважати на репутацію
— При виборі пенсійного фонду треба звертати увагу на його репутацію, термін роботи й фінансовий стан, — розповідає начальник управління депозитів "Ощадбанка" Олександр Нестеренко, 35 років. — Контроль над недержавними пенсійними фондами більший, ніж над звичайними фінансовими інститутами. Для них існують свої нормативи, звітність, є регулюючий орган — Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. У цілому ризики інвесторів пенсійних фондів законодавець застрахував.
1 
1
Коментарі