— Працював менеджером із підбору персоналу. 2014‑го фірму закрили. Шукав нову роботу. Пішов по магазинах, щоб купити краватку на співбесіди. Ті, що подобалися, не підходили по ціні. А дешеві були поганої якості, — розповідає киянин 24-річний Артур Федоренко. Два роки тому створив фірму з виготовлення краваток і метеликів.
— Тоді вирішив, пошию краватку сам. Мав удома бабусину швейну машинку. Почав шукати в інтернеті викрійки. Познайомився в мережі з подружжям шевців. Вони здивувалися моєму замовленню. Бо такого раніше ніхто не просив пошити. Але погодилися, надіслав їм свої ескізи.
На тканину витратив 1000 доларів. Замовив у США. Чекав кілька тижнів, доки пришлють поштою. Пошили 30 краваток і 20 метеликів. Пофотографував їх, виставив на продаж "ВКонтакте". Це була помилка. Після Майдану впав рейтинг цієї соцмережі. Українські вироби більш популярні в "Фейсбуку", "Інстаграмі". Вироби продавалися погано. Але мене врятували виставки, фестивалі українських виробників.
Перші краватки коштували 159 гривень. Згодом підняв ціну до 250. Спочатку купували багато метеликів. Було модно. Потім продажі метеликів і краваток зрівнялися. Зараз купують більше останніх. Додатково почали шити жіночі шалики, робити браслети зі шкіри, запонки. За два роки так і не відмовився від іноземної тканини. Нічого кращого не знайшов.
Власну продукцію Артур Федоренко продає через закордонні інтернет-магазини. Також у чоловічих магазинах Києва. Веде переговори з представниками торгових точок в Одесі, Львові.
— Цей бізнес потребує постійних інвестицій. Якби вкладав більше грошей, окупився б швидше. Майже не маю конкурентів. Товар недорогий і ходовий. Інші підприємці кажуть, ціна має бути вища. Але поки що не планую підіймати. Для мене цей бізнес більше, як хобі. Я досі працюю в фірмі з підбору персоналу.
Бракує якісного чоловічого одягу
— В Україні бракує магазинів чоловічого одягу. Щоб речі були якісні та недорогі, — каже бізнес-консультант 40-річний Андрій Степановський.
— Допомагав брати кредит підприємцеві з Одеси. Він шиє светри з малюнками. До цього возив одяг із Китаю й торгував ним. Задумався про власне виробництво, коли викинув мішок із товаром. Мовляв, китайці шиють на дрібних і малих чоловіків. На 50-й розмір нічого нормального не знайти. А в нас чоловіки переважно 52‑56-го розмірів. Власну справу він запустив у вересні цьогоріч. Уже повернув вкладені гроші. Клієнти стають у чергу за його светрами. Ціни від 350 до 400 гривень, вироби з якісної тканини. У жовтні підприємство перейшло на роботу в дві зміни. Має оптові замовлення на Хмельницький, Київ. Зізнався якось за кавою, прибуток отримує невеликий. Із кожного светра до 50 гривень. Але оборот страшенний.
2 
1
Коментарі