— Скуповую акційні товари. Роблю націнку й перепродаю. Так заробляю на життя. На кожній упаковці підгузок маю 20 гривень. Дитячу пляшечку відомої фірми придбала за 40 гривень, продала за 80. У супермаркеті вона коштує 99 гривень, — розповідає 22-річна Соломія Береговська.
Має сина 2-річного Антонія. Живе у Львові з мамою, молодшою сестрою, старшим братом і його дружиною.
— Щодня, коли гуляю з сином, заходжу в магазини. Усюди маю знижки. Порівнюю ціни. Дивлюся, де дешевше. Беру по кілька упаковок підгузок, соски, пляшечки, дитячі присипки, побутову хімію. Продаю на сайтах безкоштовних оголошень. За місяць заробляю від 1500 гривень. Ще отримую 860 гривень допомоги по догляду за дитиною. Плюс 1313, як мати-одиначка. Торгівля йде по-різному. Можуть приїхати машиною й набрати на 1000 гривень. Потім тиждень нічого не продається.
Запасаюся шампунями, лаками для волосся, рідким милом. Дружина брата заходить у мою кімнату й каже: "Прийшла до тебе в магазин. Кондиціонер для волосся закінчився". Подружки заходять, вибирають товар. Зі своїх беру лише на три гривні дорожче. На подарунки не витрачаюся. Як іду до когось на день народження, то відкриваю шафу й беру те, що маю.
Три місяці тому мене обікрав шахрай. Зняв із картки 3000. Подзвонив, замовив товару на 800 гривень. Я під час розмови постійно відволікалася, бо син плакав. Чоловік випитав у мене інформацію про банківську картку. А якось купила 10 дитячих кремів у магазині. Термін придатності наче нормальний. Один продала. За деякий час клієнтка повернула його. Крем пожовтів, став густий. Віддала їй гроші, решту товару викинула.
— Сестра зайняла своїм товаром півхати, — каже брат Олег Береговський, 25 років. — У неї в кімнаті всі шафи зайняті речами на продаж. Але ми не сердимося. Вона сама себе забезпечує одягом, продуктами. Антонія постійно водить у розважальні центри.
3 
1
Коментарі