— Щомісяця на продукти витрачаємо майже 10 тисяч гривень. На закупки з чоловіком вибираємося щотижня. У супермаркеті беремо крупи, макарони, олію, цукор. На базарі купуємо м'ясо, — розповідає 42-річна Марія Устим'юк зі Львова.
Живе з чоловіком Олегом Миколайовичем, 48 років, двома синами — 16-річним Орестом та Назарієм, 12 років, та 68-річною матір'ю Оленою Василівною.
— Влітку м'ясо готую тричі на тиждень. На ринку маю двох знайомих продавців. В одного купую телятину, в іншого — свинину. Якось їх не було. Взяла у незнайомого м'ясника. Вдома розчарувалася. На ринку 70 відсотків продавців торгують польським м'ясом. Курятину ніколи не беру. Можу замовити курку або індика у знайомих із села, у якому раніше жила мати. Взимку декілька разів на тиждень готую рибу. Влітку боюся її купувати. Після масового отруєння копченою скумбрією із Привокзального ринку, готових рибних продуктів та консервів не купую.
Сметану, кефір та домашній сир беру в супермаркеті. На ринку важко знайти жінок, які дійсно тримають корів. Більшість — перекупки. Якось взяла два кілограми сиру, вдома викинула. Зіпсований продукт обклали свіжим. Гидую, коли бачу молоко у пластикових пляшках. Супермаркетам довіряю більше.
Намагаємося не шкодувати за минулим. Але якось із мамою згадували, що зараз немає масла та морозива, як було раніше. Тільки з'являється щось нове — за місяць-два псується. Морозива практично не купую, стало несмачне.
Раніше замовляла продукти з Італії. Подобався тунець, оливки, сири, макарони. Тепер перейшли на українські спагеті — італійські стали надто дорогі. Замовляю лише оливкову олію. У Львові такої не купиш, всюди підробка. Улітку багато грошей йде на ягоди, фрукти, овочі. Щодня на столі полуниця, черешні, чорниця чи абрикоси. По огірки та помідори їздимо на гуртовий ринок. Їх купуємо багато, бо роблю закрутки на зиму. Раніше не розуміла, скільки вітамінів у городніх рослинах. Тепер постійно з базару несу руколу, броколі, базилік, різні салати.
Мої хлопці їдять багато хліба. Купуємо його щодня. Сварюся, бо мало користі. Але без булочки з молоком чи соком не ляжуть спати. Прошу, аби пили йогурти. Відмовилися від газованих напоїв. Це дорого та шкідливо. Алкоголь вживаємо рідко — на великі свята. Купуємо вино. Пляшка має коштувати не менше 200 гривень. Тоді є надія, що воно більш-менш натуральне, без барвників.
Відколи до нас перебралася жити моя мати, практично не ходимо до закладів харчування. Вона готує смачні вареники, пельмені, голубці та домашню локшину. Це дозволяє ще й гарно заощаджувати.
2 
1
Коментарі