56-річний вінничанин Леонід Сташко 300–500 грн щомісяця заробляє на безпритульних цуценятах.
— Я все життя працював сантехніком. Рік тому мене звільнили. Пив часто й отримав три догани за тиждень. Мені там платили 400 гривень. Живу я сам — мені вистачало. Брати мене на роботу більше не хотіли. А в мене 20 років стажу є — треба тільки пенсії дочекатися. Мені друзі порекомендували продавати собачок. Цуценят по місту бігає повно. Я їх ловлю, мию вдома від бліх і продаю по 30–50 гривень за цуцика. Як дуже поганенький, віддаю за 10–20.
За вихідні Сташко продає 6–8 тварин і заробляє 200–300 грн.
— Колись, правда, були проблеми. Був такий час, що не міг знайти цуциків — всі були завеликі для продажу. Бачу — бігає таке гарненьке, але у нашийнику. Я його в торбу — й додому. Наступного дня пішов продавати. Підійшли до мене чоловік з дівчинкою. Питають — почому цуцик. Я кажу 120 гривень. Дядько мені як заліпить в пику — я аж упав. Виявилося, то їхній песик — клубний чау-чау з татуюванням на вусі. Позавчора дівчинці на день народження подарували. А наступного дня я, виходить, його вкрав. Відтоді цуценят у нашийниках не підбираю.














Коментарі