четвер, 06 серпня 2020 06:51

Картопля буде по шість гривень

Автор: FACEBOOK.COM/ОКСАНА РУЖЕНКОВА
  Виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова: ”Прогнозують непоганий урожай картоплі у промислових господарствах”
Виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова: ”Прогнозують непоганий урожай картоплі у промислових господарствах”

В Україну за півроку 2020‑го завезли 232 тис. т картоплі на понад $50 млн. Найбільше — з Білорусі, на $21,3 млн повідомляє Державна митна служба. За нідерландську заплатили $11,3 млн. Російської продукції імпортували на $7 млн.

— 95 відсотків картоплі в Україні вирощують домогосподарства. Торік посадили її на 67 тисячах гектарів, — розповідає 47-річна Оксана Руженкова, виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі. — Традиційно в Україні збирають 40–45 тонн з гектару. У промислових господарствах торік урожайність коливалася в межах 28–34 тонн. Це середньостатистичний показник Євросоюзу. Він знизився через посуху 2019-го.

Які перспективи картоплярства в Україні?

— Господарства, які вирощують картоплю, зазвичай розташовані навколо великих міст. Це зручно: товар збувають на базарах. Люди садять менше бульби вже близько трьох років, більше площ віддають під ягоди і садівництво. Бо там значно менші трудозатрати. І кілограм смородини, малини чи лохини можна продати дорожче, ніж картоплі.

Торік, за офіційними даними, з Росії завезли картоплі на три мільярди гривень. Купували і в Білорусі. Чому суттєво зріс імпорт?

— У березні 2019 року перестали діяти попередні державні стандарти. Тоді супермаркети знайшли стандарт Організації Об'єднаних Націй на столову картоплю. Він вимагав, щоб на полицях магазинів з'явилася винятково мита продукція. В Україні тільки три заводи можуть мити картоплю. Їхніх потужностей не вистачає. Тож почали нарощувати імпорт із Білорусі, РФ. Там заводам, які миють, обсушують, зважують і фасують продукцію, держава відшкодовує 50 відсотків вартості будівництва. В Україні ж для цього потрібні приватні інвестиції. Брати кредити у банках невигідно.

Нашій картоплі й цьогоріч буде важко потрапити в супермаркети. У серпні тільки розглянуть першу версію держстандарту на столову картоплю. Норми запрацюють наприкінці року, за прогнозами.

Було багато нарікань є на якість закордонної картоплі. Чому такий товар дозволяють завозити в Україну?

— Україна вступила у Всесвітню організацію торгівлі й почала пом'якшувати своє законодавство щодо фітосанітарного контролю. Це була помилка. Наша Асоціація неодноразово зверталася до уряду, Держпродспоживслуби, Служби безпеки України, Державної фіскальної служби, щоб зменшити навалу зараженої картоплі з-за кордону. Адже щоб завезти імпортну продовольчу картоплю, на митниці достатньо надати пакет документів. Перевіряють якість тільки насіннєвої. Та і її торік завозили під виглядом продовольчої без жодних перевірок. Транзитом постачали заражену картоплю і в Молдову. Там це з'ясували і не пропускала на свою територію. Та картопля залишалася в Україні.

Цього року ситуація може повторитися?

— Раніше Росія ­купувала українські овочі, із Білорусі, країн Середньої Азії. Але змогла проспонсорувати розвиток свого агропромислового комплексу. Овочівникам і картоплярам відшкодовують 50–100 відсот­ків вартості насіння, дизпалива, будівництва сховищ, ліній доробки й переробки. Обсяги виробництва російської картоплі зросли і вона стала дешевою.

Торік постачальникам із Білорусі та РФ вдалося протоптали стежку в Україну. А наші виробники навіть із якісною картоплею не завжди можуть зібрати пакет необхідних документів. Наприклад, щоб перевезти картоплю з однієї області в іншу, потрібні дозволи на кожну машину. Це сповільнює й ускладнює збут.

Що потрібно змінювати?

— Держава має підтримати вітчизняного виробника. Без цього не вдасться зупинити навалу імпорту. Уряд повинен прийняти концепцію розвитку промислового картоплярства. Домогосподарства не можуть продавати свою продукцію через магазини, бо вона не відповідає вимогам. Та й не всім промисловим господарствам вдається налагодити співпрацю із супермаркетами.

Картопля — це другий хліб для українців. Люди негативно реагують, що їм доводиться купувати російську продукцію.

Торік був неврожай картоп­лі. Які прогнози зараз?

— Промислових площ під картоплю заклали значно більше. Але два великі гравці пішли з ринку. Вони визнали, що працювати занадто ризиковано і прибутки не покривають витрат. Було важко конкурувати з імпортною картоплею і боротися за місце в супермаркетах, штовхатися в черзі до переробних підприємств.

Розширення виробничих площ орієнтовані на продаж не так у магазини й базари, як переробним підприємствам. В Україні стало більше заводів з виробництва чипсів. Попит на їхню продукцію зростає за кордоном. Більше сировини сподіваються отримати і крох­мальні заводи.

Прогнозують непоганий урожай картоплі, виробники задоволені. Погода сприяє — цього сезону вистачає дощів. А от у домогосподарствах картина змінилася не суттєво. Торік люди скаржилися: добре якщо з відра картоплі виросло відро нової. Нині отримають півтора. Не навчилися на сумному досвіді і не провели сортозаміну. Раз на чотири роки потрібно купувати нове насіння.

Що буде з цінами?

— Думаю, минулорічна ситуація з високими цінами (торік у серпні 1 кг у магазинах коштував 15–20 грн. — ГПУ) не повториться. На базарах, у магазинах вартість буде в межах 6–8 гривень за кілограм.

100 мільйонів гривень коштує в середньому будівництво картоплесховища на 10 тис. т. В Україні є потужності для зберігання 350 тис. т картоплі. А внутрішня потреба становить 1,5 млн.

Українець споживає до 136 кілограмів картоплі на рік

— Населення переважно вирощує вітчизняні сорти — Слов'янка, Щедрик, Тирас, — каже 47-річна Оксана Руженкова, виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі.

— Наші селекціонери не можуть надати великі партії насіннєвої картоплі промисловим підприємствам. Тому вони купують іноземні сорти. Найпопулярніші — Беллароза, Гранада, Рів'єра, Арізона, Королева Анна. Ними засаджено 75 відсотків площ.

Українці в середньому споживають 132–136 кілограмів картоп­лі на рік, каже статистика. Водночас 2019-го обсяги зменшилися до 95–98 кілограмів. А малозабезпечені категорії населення через дорожнечу скоротили споживання до 65–70 кілограмів. Це не відповідає вимогам Все­світньої організації охорони здоров'я.

Міністерство охорони здоров'я давно не переглядало вимоги до споживання продуктів середньостатистичним українцем. Водночас Міністерство оборони вказує, що військовослужбовець щодня має вживати 250 грамів картоплі. За рік виходить близько 91 кілограма на особу.

Тому ситуацію зі зменшенням споживання картоплі катастрофічною назвати не можна. Хоча смаки українців змінюються. Раніше найпопулярнішими овочами був "борщовий набір". Зараз з'явилося багато сортів помідорів, спаржева квасоля, цвітна та брюссельська капуста, солодка кукурудза. Різноманіття зелені — рукола, базилік, тощо. А раніше, крім кропу й петрушки, господині нічого не знали.

У сегменті круп люди обирають нетипові раніше булгур, кус-кус. Це — світові тенденції. На них українці також реагують. Тому скорочують площі під традиційною картоплею.

Зараз ви читаєте новину «Картопля буде по шість гривень». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути