Олег Ярищук, 45 років, м. Вінниця:
— Усі гроші віддаю дружині, собі лишаю пару сотень на пиво й тараньку. Жінка сама вирішує на що і скільки тратити. Найбезглуздіша річ, яку купила — хлібопічка. Користувалися нею місяць. Потім винесли на горище, бо дружина вирішила, що від свіжої випічки поправляємося. Сумую за свіжими кексами, але знести назад хлібопічку боюся.
Ольга Ковалишина, 23 роки, м. Могилів-Подільський Вінниччина:
— Спільного сімейного бюджету не маємо. Чоловік тратить свою зарплату, я — свою. Якщо треба гроші на якусь дорогу річ для себе, позичаю в чоловіка. Потім завжди повертаю йому все до копійки. Він у мене ще ні разу не просив.
Валентина Мироненко, 35 років, м. Глобине, Полтавщина:
— Чоловік сильно не контролює, скільки заробляю. В мене виходить тисяча-півтори на місяць. Одразу відкладаю заначку 300-400, витрачаю на двох дочок-школярок. Як купуємо дорогу вдівачку — чоботи, куртки, джинси — прошу в чоловіка гроші. А на мєлочовку — труси, ліфчики, майки, плаття, купальники, помади — сама трачуся. Бо він думає, що це зайві речі. Беру нове плаття дитині, кажу, 50 гривень коштує. Називаю ціну втричі меншу, щоб не здогадався, скільки в мене в заначці.
Іван Мудрий, 20 років, м. Львів:
— З дружиною зарплати віддаємо моїй мамі. Одразу після весілля бралися самостійно господарювати, але побачили, що гроші розходяться швидше, ніж приходять нові. Доводилося в мами позичати. Вона запропонувала віддавати гроші їй. Дружина спочатку обурювалася, але коли через три місяці мама принесла певну суму і сказала: "Це я тобі відклала на курточку", заспокоїлася.
1 
1
Коментарі