У засніжену тишу Дроздів, одного з найвіддаленіших сіл Білоцерківщини, мене привіз старенький ЛАЗ. Я лишилася сам на сам із віковічними соснами, безлюдними сільськими вуличками і оголошенням на автобусній зупинці: якась "фірма" пропонувала поміняти "годинники жовті виробництва СРСР на упаковку носків".
Сільраду знайшла у триповерховому панельному будинку з синьо-жовтий прапором над входом. Табличка біля дверей повідомляла, що тут розмістилася агрофірма "Дім". Кілька років тому на неї перетворився дроздівський колгосп-мільйонер імені Леніна.
— Сільрада на третьому поверсі, — повідомила чергова. — Але ви там нікого не знайдете, у суботу ніхто не працює.
Тих, хто мені був потрібен, знайшла неподалік у барі з зеленою вивіскою "Пиво Оболонь". Там саме обідали.
— Ви теж із приводу котла, який працює на соломі? — одразу ж здогадалися жіночки про мету мого приїзду й гостинно запросили до свого столу. Пригостили картоплею у мундирах і оселедцем. За столом я опиняюся поміж двох Світлан. Одна працює в агрофірмі "Дім". Мешкає у приватному будинку з централізованим газовим опаленням. Друга — барменка, і в неї опалення від котла на соломі. Дебатів, у кого в хаті тепліше, за столом не виникає.
— У хаті тепло, а віддаю я за опалення вдвічі менше за сусідів — взимку 60–70 гривень на місяць, — каже Світлана-барменка. — Лише не підключена газова колонка, бо вона на природному газі.
— Зате я коли хочу, тоді газ і включаю. Я сама собі хазяйка, можу включити тепло ще до початку опалювального сезону, — хвалиться й собі перша Світлана.
У хаті тепло, а віддаю я за опалення вдвічі менше за сусідів
На моє запитання, чому одні селяни мають природний газ, інші — опалення на соломі, Світлани пояснюють, що Дрозди — село старе, засноване ще на початку минулого століття. Відповідно, у дроздівчан вже був підведений газ, коли встановили котел на соломі — років три-чотири тому. Нових теплоцентралей — спеціально під котельню, що працює на соломі, — не будували. Тож підключили до котла, який мешканцям Дроздів подарували данці, школу, дитячий садочок, банно-пральний комбінат і триповерхову контору агрофірми. Отримують тепло від нового котла і триповерхові житлові будинки у центрі села.
— Загалом ми опалюємо на котлі, що працює на соломі, 33 тисячі кубічних метрів. Це приблизно 180 трикімнатних квартир, — розповідає головний енергетик агрофірми Олександр Литвин, 43 роки. Свою квартиру він також опалює соломою. — Дякуючи данцям, щорічно агрофірма економить на опаленні до 60 тисяч гривень. Три роки тому було ще вигідніше. Зараз подорожчала солома, бо недешеві міндобрива.
Василь охоче показує мені місцеву дивину. Зовні опалювальний пристрій схожий на велику шпаківню. Це високий вузький будиночок, наче складений із двох половинок, під дахом червоного кольору. У нижній частині розташований сам котел ємністю 32 кубометри. Вище — розширювальний бак, де нагрівається вода.
— Пакетовану у великі тюки вагою до 350 кілограмів солому закидають каром у котел. Два тюки соломи горять чотири години. За добу ми спалюємо від трьох до чотирьох тонн соломи, — пояснює Литвин. — Нову котельню ми не будували, під"єднали подарунок данців до старої, яка раніше працювала на вугіллі.
Єдине, що турбує Василя, то це те, що солома теж дорожчає. Собівартість тонни сягнула майже 100 гривень. Втім, у господарстві не розгубилися. Вирішили заробити й на цьому. Тюковану солому продають київській фірмі "Шампіньйон", яка вирощує гриби. По 120 гривень за тонну.
— Гроші робимо просто з того, що лежить під ногами, — додає Василь Литвин. — Адже раніше солому спалювали. А котел нам, дякувати данцям, дістався безплатно, хоч коштує він до 50 тисяч доларів. Це рекламний варіант.
Чи врятує нас солома?
В Україні сільські господарства щороку збирають 39 млн тонн соломи. Для потреб тваринництва використовується 10–12 млн тонн. Решта — гниє на полях або спалюється. Лише 20% цієї соломи, а саме 8 млн тонн достатньо, щоб забезпечити усіх селян в Україні теплом і електрикою. Одна лише небезпека: через використання міндобрив солома містить у собі шкідливі речовини, які забруднюють повітря.
У Данії є одна на всю країну велика теплоелектроцентраль потужністю мільйон кВт. Там встановлено котли трьох типів, які працюють на соломі, норвезькій корі і на вугіллі.
2 
1
Коментарі
1