18 січня уряд встановив граничну ціну на газ для населення на рівні 6,99 грн за "куб". Вона діятиме до закінчення опалювального сезону або карантину.
— Ця ціна нижча на 1,5 гривні за кубометр від тієї, що була в 2018–2019 роках. Тоді в зимові місяці платіжки в середньому становили 2,5–3 тисячі гривень. Тепер буде на 500 гривень менше, — каже прем'єр-міністр 45-річний Денис Шмигаль.
Зафіксували і тариф на розподіл газу — не більше 1,79 грн/куб.
— У законі про ринок газу передбачені умови, коли держава може захищати споживача від високої ціни, — каже експерт з енергетики Юрій Корольчук, 40 років. — Є субсидія, можуть виділяти дотацію з бюджету, надавати кредит. Але держава не має права регулювати ціни.
Зараз фактично споживачів заганяють до Нафтогазу. Він виграє у цій ситуації. Інші постачальники або не продаватимуть газ, або торгуватимуть у збиток. Нафтогаз продавав газ по 7,27 гривні. Тепер буде по 6,99. Тобто його знижка — 30 копійок. Компанія нічого не втрачає. Бо мають велику маржу. Укргазвидобуванню платять 1,6 тисячі гривень за тисячу кубів. Ще 1,2 тисячі — це рента, ПДВ, інші платежі. Виходить вартість — 2,8 тисячі гривень. А звідки ж узялась ціна майже 7 тисяч?
Вартість газу для населення знизять на лютий і березень. Потім на світових ринках він почне дешевшати, бо закінчиться опалювальний сезон. А наша влада це показуватиме як свої досягнення. Щоб справді знизити вартість газу, потрібно відокремити Укргазвидобування від Нафтогазу. Паливо має продаватися на біржі. Укргазвидобування зароблятиме гроші, розвиватиме видобуток. Тоді середня ціна газу на опалювальний сезон становитиме 6 тисяч гривень.
Рішення про встановлення граничної ціни на газ не означає відмову від розвитку ринку газу в Україні, заявили в уряді. Мовляв, ситуація потребувала втручання влади, інакше в лютому українці платили би 12 грн за кубометр.
— Ринок газу — незворотний крок. Він дасть можливість людям обирати газопостачальника, щоб отримувати кращу ціну, послуги і сервіс. Зобов'яжемо всі компанії показати річні тарифи, щоб люди змогли заздалегідь розуміти ціни у платіжках, — каже Денис Шмигаль.
— На ринку газу для населення є два продавці — Нафтогаз і газзбути. Це не конкуренція, — говорить економіст Борис Кушнірук, 55 років. — Ціна газзбутів — мародерство. Вартість ресурсу від Нафтогазу теж несправедлива. Газ на європейському ринку коштує найдешевше після завершення опалювального сезону. У цей період його й мають закуповувати для потреб населення. І продавати потім за усередненою ціною другого кварталу. У ній мають бути закладені всі витрати — постачання, закачування у сховища, зберігання, підняття зі сховищ, комісії. Зараз люди стали заручниками того, що компанії не закупили дешевого газу.
— Основною проблемою для розвитку ринку газу в Україні є спротив облгазів і газзбутів. Вони намагаються не допустити, щоб люди переходили до нових постачальників, — додає координаторка енергопрограм громадянської мережі "Опора" Тетяна Бойко, 40 років. — Є випадки, коли споживачу видавали кілька ідентифікаційних газових кодів. Люди переходять до інших постачальників і отримують по кілька платіжок. Або шантажували громадян — відключали газ начебто через технічні проблеми: витік, невідповідність технічної документації. Ще приклад — люди переходять до іншого постачальника, але автоматично повертаються до попереднього з невідомих причин. На ці випадки має реагувати Нацкомісія, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг, Антимонопольний комітет. Я не бачу тут ролі уряду.
— Запровадження регульованої ціни погане з двох причин — є ризик припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом і суттєвого зменшення конкуренції на ринку, — продовжує Тетяна Бойко.
— Україні потрібен транш МВФ. У підписаному з ним меморандумі чітко зазначено, що держава не запроваджуватиме державного регулювання та граничну ціну. Зміна цих правил гри Україною може призвести до того, що Фонд надовго відкладе надання допомоги або взагалі припинить співпрацю. Для нашої держави це критично.
Якщо ціну на газ для населення обмежать лише на лютий-березень, це не буде сильним ударом по ринку. Ситуація стане критичною, якщо регулювання тарифів триватиме довше двох місяців. Компанії-постачальники не знатимуть, як планувати свою роботу. Їм потрібно закупити газ у гуртових постачальників. Але для цього треба мати гарантію, що вони його збудуть. Якщо немає розуміння, що відбуватиметься з цінами, ніхто не закуповуватиме палива.
Коментарі