Фермерів примушують сіяти гречку

Фермерів та керівників сільгосппідприємств Черкащини місцеві райдержадміністрації зобов'язують сіяти гречку.

— Мені сказали засіяти 50 гектарів, — говорить 47-річний Олександр Мегей, керівник фермерського господарства "Лідер" із селища Новомайданецьке Тальнівського району. — Я почав шукати насіння. Питаю в райдержадміністрації: де насіння брати? Кажуть, у Верхнячці Христинівського району. Подзвонив. Тонна коштує 20 тисяч гривень. В інших ще дорожче. Щоб засіяти 50 гектарів, треба більше як 5 тонн насіння. Де стільки грошей узяти? І хтозна, чи окупляться затрати.

У середньому по країні збирають 9,2 т/га. Після лущення залишається 500–700 кг. Торік крупу скуповували у фермерів оптом по 2 грн/кг. 2011-го — по 5. Невідомо, яку ціну пропонуватимуть за наступний урожай.

— Гречка не на всякому полі ростиме, — продовжує Мегей. — Якщо в ґрунт вносили гербіциди, вона не зійде. Для збирання треба спеціальна техніка. Гречку косять, вона місяць лежить у валках. Часом гниє у дощі. Потім треба зняти з комбайна жатку і поставити підбирач, щоб змолотити зерно. У жодному господарстві Тальнівського району підбирачів не лишилося.

Мегей засіє гречкою 8 га. Урожай не продаватиме, зберігатиме на насіння.

— Руки нікому не викручуємо, повірте, — запевняє 58-річний Леонід Єгоров, голова РДА. — Ми про продовольчу безпеку дбаємо. Якби районне споживче товариство закупило восени гречку у селян, ніякого ажіотажу не було б. Якщо зараз є потреба у розширенні посівних площ, чому не сіяти б? Тим більше, що є вигода сільгоспвиробнику. Маємо свого насіння 40 тонн.

Якщо держава зацікавлена у гречці, нехай дає дотації, вважає Олександр Мегей:

— От і буде вам продовольча безпека і дешева гречка. І селяни не переживатимуть, що прогорять. Оце недавно до мого знайомого з Вінницької області приїхали з прокуратури. Забрали внаглу 120 тонн зерна, і бувай здоров. Мовляв, державі бракує гречки. Нічого не заплатили. "Хочеш грошей? Матимеш ще більші проблеми". Отакий заробіток у фермера.

×