Президент 42-річний Володимир Зеленський закликав уряд відновити роботу продовольчих базарів.
— Вони надзвичайно важливі для виживання й харчування громадян. Потрібно думати, як дати ринкам можливість працювати безпечно. Встановимо чіткі правила й давайте дозволимо їх відкрити. Треба вчитися жити й працювати в нових умовах. Робочі місця й заробіток людей, зокрема малих фермерів, є дуже важливими, — сказав Володимир Зеленський.
До кінця тижня можуть відновити роботу майже 280 ринків по всій Україні, уточнили в Мінекономіки.
— В Україні 80 відсотків плодоовочевої продукції продають на базарах. На супермаркети припадає не більше 20 відсотків, — каже експерт плодоовочевого ринку Тетяна Гетьман, 39 років. — Через закриття роздрібних базарів фермерам зараз ніде збувати свіжі овочі й фрукти. Врожай швидко псується, його викидають. Фактично карантин зупинив роботу потужної торгової інфраструктури, що дозволяла заробляти дрібним і середнім виробникам. Після Великодня побачили найнижчі за останні п'ять років ціни на ранні овочі. Огірки подешевшали з 40 до 10 гривень за кілограм у гурті. Редиску пропонують по 8 гривень, капусту — по 16, помідори — по 40, кабачки — 20. Якщо роздрібні базари залишатимуться закриті, попиту не буде й далі. Отже, ціни ще впадуть.
Скоріше за все, цього сезону фермерам не вдасться заробити. Залишаться в мінусі. Дрібним виробникам постачати продукцію у торговельні мережі складно, у більшості випадків — неможливо. Продавати овочі через інтернет також непросто. Потрібно розробляти спеціальні додатки чи платформи, а це час і гроші. Треба організувати фасувальників, доставку. Це можуть собі дозволити великі виробники, що торгують дорогою продукцією. Наприклад, ягодами. Таких небагато.
— Президентська ініціатива відкриття базарів — це наслідок протестів фермерів у вихідні, — говорить економіст Олександр Охріменко, 54 роки.
— Вони вже багато втратили, частина врожаю згнила. Відкриття роздрібних ринків — це добре. Але наступним етапом має стати запуск громадського транспорту, щоб покупці змогли дістатися до базарів. Протестні настрої серед українців найближчим часом тільки посилюватимуться. На мітинги можуть вийти представники малого й середнього бізнесу, перевізники. Це змусить владу робити правильні кроки.
— Наслідки карантину для сільгоспвиробників будуть катастрофічні. Фермери не є потужним бізнесом із великим запасом міцності. Якщо втрачається сезон, то втрачається сам бізнес. Уряд мав би це врахувати, — каже економіст Олексій Кущ, 43 роки. — Загалом другий рік маємо дефіцит частини продуктів в Україні. Скорочується виробництво в домашніх і фермерських господарствах. Збільшується — у великих аграрних компаніях, що спеціалізуються на монокультурах. Другий рік ідемо шляхом спрощення аграрного виробництва. Цього й наступного року переходитимемо на експорт кукурудзи, рапсу, соняшнику, пшениці. А овочі, фрукти купуватимемо за кордоном. Уже стикнулися з дефіцитом молока — вирізається молочне стадо, тваринництво фактично в занепаді. Єдине, що розвивається — птахофабрики. За рахунок олігархів у цьому бізнесі. Тобто держава фактично знищує дрібні фермерські господарства.
Магазини знизили націнку
— У крамницях зросла кількість покупців і сума середнього чека. Однак люди змушені купувати продукти дорожче, ніж раніше. Тоді більшість скуповувалися на базарах, — розповідає голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко, 47 років.
Україна тимчасово повернулася до державного регулювання цін на продукти, ліки та засоби індивідуального захисту — маски, рукавиці, халати, бахили. Серед продуктів стежать за вартістю гречки, цукру, борошна, макаронів, молока, хліба, яєць, курячої тушки, вершкового масла та мінеральної води без газу.
— Це більше моніторинг цін у магазинах та аптеках. Його проводить Держпродспоживслужба. Якщо крамниці планують підвищувати вартість товарів, зобов'язані повідомити її про це в електронному вигляді. Далі ці дані передадуть Антимонопольному комітету. Коли виявиться, що товари економічно необґрунтовано подорожчали, мережу оштрафують.
Останнім часом подешевшала більшість харчів. На це вплинуло і дослідження Антимонопольного комітету, й активна позиція Міністерства економічного розвитку. Відомство допомогло торговельним мережам працювати без зайвих обмежень. В обмін на це деякі знизили націнку на соціальні продукти.
2 
1
Коментарі