23-річний Дмитро Рибась із Черкас поїхав минулої весни до Іспанії працювати будівельником.
— У Черкасах на автобусному заводі "Богдан" із 2008-го почалося скорочення. Наступного року скоротили і мене. Помикався в Черкасах — ніде на міг знайти такої робити, щоб зарплата як на заводі була.
Дмитро інженером заробляв 3200 грн.
— Думав охоронцем піти. Але там зарплата не більш як 2 тисячі, та й не до душі. Вирішив їхати в Іспанію. Там батько вісім років працює будівельником. У нього вища освіта, в Україні раніше робив на спорудах.
Василь Миколайович, батько Дмитра, працює на українця. Власник будівельної фірми спочатку також був заробітчанином. Отримав іспанське громадянство і відкрив підприємство.
— Перші два тижні в Іспанії нічого не розумів. За три місяці з батьком вивчив базовий рівень іспанської. За літо навчився і штукатурити, і стяжки робити, — розповідає Дмитро. — Криза добряче вдарила по них. Батько лишився в країні через хороші стосунки із господарем та свою кваліфікацію. А більшість знайомих вернулися в Україну. Роботи стало мало, зарплати ледве на харчі вистачало.
Черкасці живуть у передмісті Мадрида. Батькові Дмитра платять 1400 євро в місяць, Дмитрові — до 900 євро.
— За перший місяць заплатили 300 євро, бо нічого толком не вмів робити, лише подавав інструмент. Із першої платні купив штани та футболку за 30 євро на розпродажі.
Квартиру знімаємо втрьох — я, батько та його приятель, вони разом приїхали. Оренда обходиться в 600 євро. Снідаємо та обідаємо за рахунок господаря. Вечеряємо — за свої. У день витрачаю близько 15 євро на проїзд та їжу.
Працює Дмитро 8 год. на день.
— Більше немає потреби. На підприємстві все чітко розраховано, обов'язки розподілені. Багато будівельних фірм тримають вірмени. Там працюють по 9–10 годин на добу. Але були випадки, коли вони не хотіли платити, відтягували час зарплати.
У квітні–травні починається набір на сільськогосподарські роботи за кордоном. Українці затребувані в Польщі, Фінляндії, Франції.
— У Фінляндії можна заробити 600 євро, — розповідає 26-річний Сергій Шрамов зі столичної фірми, що займається працевлаштуванням за кордоном. — Там більше 7–8 годин не працюватимете. Робочого графіку строго дотримуються.
Фінські ферми набирають на збір полуниці. У серпні — на горох. У вересні — на картоплю. Заробіток залежить від того, у скільки обійдеться проживання.
— Здебільшого беруть 3 євро в день, на вихідних проживання безкоштовне. Але на маленьких фермах часто дають помешкання без грошей. Заробіток залежить і від погоди. У дощ урожай буде гіршим, то людина й отримає менше. У Фінляндії можна заробляти до 1400 євро. Скільки отримують українці з Івано-Франківської області та Тернопільщини. Вони найкраще справляються з роботою, старанні, знають, що таке праця на полі. Цьогоріч багато молоді їде із Сум і міста Умань на Черкащині. На фінські ферми беруть переважно жінок до 40 років. Бо в чоловіків бувають проблеми з алкоголем.
У Польщі останні два-три роки потрібні електрики, будівельники та далекобійники.
— Поляки виїжджають працювати до Німеччини та Франції. Тому в країні бракує рук, — говорить Олександр Франчук, 26 років, виконавчий директор львівської фірми зі працевлаштування "Зоряний шлях". — До того ж поляки шукають легшу роботу.
За послуги "Зоряний шлях" бере до 250 євро.
— Через нас влаштовуються будівельниками різних спеціальностей, електриками, різноробочими в агропромисловому секторі. Переважна більшість охочих працювати за кордоном із Тернопільської області.
Різнороби в теплицях і на полях у Польщі отримують $500–700 на місяць. Зварювальники, електрики — $1 тис., далекобійники — $1,5 тис. На професії, що потребують кваліфікації, беруть людей старшого віку.
— На електрика чи зварювальника рідко наймають людину до 30 років, — додає Олександр Франчук. — Таких робітників через вік вважають безвідповідальними. Найбільша проблема для польських роботодавців — українці п'ють на робочому місці. Це 70 відсотків від усіх проблемних ситуацій.
— Років два тому заробітчани часто попадалися на пиятиці. Але зараз більшість фірм із працевлаштування беруть за послуги до 300 доларів. Людина тричі подумає, чи варто викладати такі гроші, щоб через два місяці повернутися додому ні з чим, — каже директор черкаської фірми із працевлаштування за кордоном "Оско" Сергій Грасько, 31 рік. — З 2009 року ситуація на ринку праці за кордоном нормалізувалася. З'явилось більше закордонних вакансій, послуги працевлаштування стали більш професійними, тобто стали більш затребуваними саме фахівці певної справи. Після введення "чорного списку" на нашому порталі мало хто хоче до нього потрапити, тому фірми-посередники та роботодавці стали уважнішими й коректнішими до робітників з України.
3 
1
Коментарі
5