Американець Чіп Тейлор мешкає в Україні із 2009 року. Приїхав, як консультант-агітолог, щоб допомагати людям із будь-якою залежністю. Про те, чому залишився, розповів Gazeta.ua.
"Спочатку працював у Москві. Але щоразу, коли приїжджав в Україну, відчував, що моє місце сам тут. Тож, коли поступила пропозиція працювати у Мелітопольському Монастирі, де організували центр допомоги для залежних від алкоголю і наркотиків, без вагань погодився. Хоча мене попередили, що не можуть платити зарплату. Зате дали маленьку кімнатку і забезпечили харчуванням. Так пропрацював три роки", - розповідає Чіп Тейлор.
В тому ж монастирі Чіп познайомився із дружиною Лідією, яка працювала перекладачем. Пара виховує 4-річного сина.
"Пам'ятаю, коли почалася війна, через вулицю міста, на яку виходили наші вікна, їхали танки. Було страшно за свою сім'ю, тому вирішили виїхати з міста. Люди з оточення очікували, що повернуся з родиною у США. В мене ж такого наміру не було. Адже тепер тут моя друга батьківщина. Вирішив залишитися і допомагати, чим можу. Тому з однорічним сином переїхали у Дніпро, де почав надавати психологічно допомогу українським військовим".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стів Кріплані після переїзду в Україну почав шити костюми президентам
Через рік за запрошенням знайомих, із Дніпра родина Тейлорів потрапила у село Залісці Дунаєвецького району Хмельницької області.
"Мені запропонували очолити місцевий реабілітаційний центр для людей з алкогольною залежністю при католицькому монастирі. За своє життя жив і в мегаполісах, і у невеличких містах. В США мав свою маленьку ферму. Взагалі, американське село мало чим відрізняється від українського. Тому пристосуватися було нескладно".
За словами Чіпа Тейлора, найважчим після переїзду в Україну було опанувати українську мову.
"Намагався її вивчити, але завжди поруч були перекладачі. Зараз розумію більшість сказаного, але не можу говорити. Також не вистачає пустелі, адже багато часу жив Арізоні, де дуже специфічний клімат. Сумую за бейсболом. В Штатах часто ходив на матчі та грав разом із друзями. Але це дрібниці. Коли я знаходжуся в Україні, не думаю про те, що краще був би у США. Зате під час візитів в Америку , хочу скоріше повернутися в Україну".
Троє студентів з Гонконгу соціолог Томмі, психолог Джейк та біотехнолог Кріс півтори місяці навчали львівських дітей китайської мови і традиційних забав на літньому таборі в школі "Будукан". Вони поділилися враженнями та назвали 10 цікавих фактів про Україну, які варто знати мандрівника.
Коментарі