Президент Віктор Ющенко 17 серпня пролітав вертольотом над ринком у селищі Верховина Івано-Франківської області. Кажуть, зауважив захаращену територію й наказав голові райадміністрації Петрові Кермощуку її упорядкувати.

— Ми не отримали ні письмового повідомлення, ні офіційного звернення. Кермощук скликав нас усіх і сказав, аби за два дні ми забралися. Інакше, пригрозив, розвалить усе технікою, — обурюється власник промислової ятки Віталій Данилюк, 29 років.

За два дні після візиту глави держави до Верховини ринок став комунальною власністю райради. Досі належав селищній раді.

39-річний Дмитро Петрук працює на ринку 15 років. Це його єдиний дохід. Чоловік — інвалід першої групи.

— Я тут усе зробив своїми руками, сам вожу продукти, сам ларьок змайстрував. На все пішло до 50 тисяч гривень. Відшкодовувати ніхто нічого не збирається, — зітхає Дмитро.

— Кажуть, то всьо через Ющенкову жінку. Вона, коли приїжджала з чоловіком, попросилася в туалет, а її відвели до збитої з дощок уборної. Коли то дойшло до нашого голови адміністрації, він зі встиду мало не згорів, от тепер і впорядковує територію під євротуалет, — розказує жителька Верховини Марія Павлик, 49 років.

— Це є указ президента, я його виконую, в нас нема ринку, а є Шанхай, продукти продають на асфальті, — пояснює Петро Кермощук, 47 років, голова Верховинської районної адміністрації. — Я розпорядився, аби підприємцям дали безплатно крани й машини, вони мають звільнити територію.

Голова райдержадміністрації запропонував 65 торговцям перейти на скотарський базар за містом.

— Там продають корів, свиней, птицю, зерно. Як ми там маємо пристосуватись зі своїми продуктами й дитячими речами, нікого не цікавить, — нарікає 53-річна Галина Шкорипоняк. — Я побудувала магазин, туди його перенести неможливо. Тут стільки праці вкладено й коштів, цього нам ніхто не поверне.

На тваринному базарі дирекція заборонила збувати промтовари. Тільки продукти.

За два місяці на місці ринку мають спорудити торговельний центр — двоповерхову будівлю під скляним дахом. Усередині будуть клумби й фонтани. Базарникам запропонували вкладати кошти в будівництво або ж потім орендувати місця.

— Коли нам показали план, ми очманіли, такого центру навіть у Франківську немає, навіщо таке зводити в гірському селищі? — обурюється власник крамниці дитячих товарів Геннадій Огорельцев, 37 років. — Нам не по кишені платити там оренду. Ми самі хотіли впорядкувати наш ринок, навіть до адміністрації зверталися по дозвіл, але тоді нас не слухали.

Торгівці вчасно сплачували податки. Щодня по 3 грн ринкового збору, по 50 грн на місяць за ятки. Місячний патент на торгівлю коштував 240 грн.

— Мою хату у Верховині затопило по стелю. Дали компенсації лише дві з половиною тисячі гривень, а зараз забирають ще й останній дохід. За що мені годувати двох дітей, відремонтувати оселю і як жити? — плаче продавщиця промислових товарів Марія Ярмолюк, 49 років.

×