Хата 47-річного Василя Гоменюка на хуторі в селі Козирщина Млинівського району Рівненської області схожа на декорацію для кінозйомок. Дах, стіни, віконця та всі предмети побуту в ній зроблені з дерева або каменю. Собача буда зведена у формі хатки на курячих ніжках.

Від найближчої автотраси до хутора сім кілометрів. Транспорт сюди не ходить.

— Вибачайте, багато часу не маю, а роботи — море, — кремезний вусань у дворі переходить дорогу з дубовими віниками. — Готую баню "по-чорному". Її дві години топити треба!

Василь помічає фотоапарат і кличе дітей провести екскурсію. 14-річна Леся та 12-річний Назар ведуть на пасіку.

— Бджіл не боїтеся? Мене вчора двадцять штук вкусило, — потирає чоло господар. — Частина вуликів належать моєму другові зі Львівщини. Я тільки доглядаю. Один вулик роблю два-три дні.

На пасіці розташовані мініатюрний вітряк, бесідка та кам"яний фонтан-водоспад. Вода у фонтані витікає через перевернутий глечик.

— Роблю усе з непотребу, із залишків дров. Виходить і дешево, й оригінально, — повчає Василь. — Якось одному багачеві у Хрінниках виклав каменем басейн. Жодну ідею не копіюю.

Доріжка на подвір"я вистелена деревом. Біля плоту п"ятдесятиметрова криниця з артезіанською водою. На камені-підставці для відра вирізана царівна-жаба. У садку — фігурки тварин та птахів.

Столярувати Гоменюк почав два роки тому.

— Дружина Галя спершу казала, що краще в поле йшов би, ніж дурнею займатись, — посміхається Василь. — Сусіди-селяни й досі пальцями біля скроні крутять. Зате діти приходять на екскурсії!

У столітній хаті, де мешкає родина, господар планує облаштувати російську піч і погріб для наливок і настоянок.

— Варимо їх багацько — з шипшини, ожини, терену, — каже Гоменюк. — То швидше ліки, ніж алкоголь.

Подружнє ліжко у спальні та столик у вітальні Василь зробив власноруч. На столі лежить переплетена у бересті Біблія.

— Це називається "коренепластика", — пояснює господар. — Узяв два корінчики та тичку — ось і гардини на штори. Нащо шукати ексклюзив по магазинах? Оцей табурет колись ріс у болоті, — показує ослінчик з кількома ніжками. — Я викорчував пень, приніс до хати, помив та полакував. Зверху оббив шкуркою тхора.

Дружину Гоменюк привіз із Сибіру, де був єгерем. Старший син Тарас працює механізатором. Родина живе власним господарством. Молоко та мед зберігають у туєсах — плетених коробах із березової кори.

 — Щоби сплести — годинку треба. А тримає продукти свіжими кілька днів, — каже Василь. — Береста знищує бактерії, які спричиняють бродіння. Тому навіть у тридцятиградусну спеку молоко у туєсах не прокисне.

×