Пенсіонерка 65-річна Ванда Богушевська з Варшави півроку вимагає грошової допомоги від міської ради райцентру Костопіль Рівненської області.
Жінка живе у Польщі, але в центрі Костополя мала квартиру в двоповерховому дерев"яному будинку. "ГПУ" писала, що торік 28 листопада через коротке замикання її оселя згоріла дощенту. Окрім Богушевської, без житла залишилися три сім"ї. Будинок не був застрахований від пожежі.
Чиновники тоді пообіцяли, що допоможуть погорільцям, щойно затвердять бюджет на 2009 рік. Однак мешканці й досі ремонтують хату своїм коштом.
Нещодавно Ванда пригрозила, що поставить біля міськради намет і в ньому житиме. Нині вона винаймає в сусіда літню кухню — там є електрична плитка, ліжко та вмивальник.
— Я вже втретє приїхала через це в Україну. Сиджу тут три тижні. Коли не прийду до чиновників — усе кажуть, що немає зараз грошей, — обурюється полячка. — А мали виділити 5 тисяч гривень допомоги кожній родині на відбудову.
Богушевська каже, що вже вклала у ремонт даху понад 10 тис. грн. Із сусідом Василем Єфімцем, що мешкав на першому поверсі, купила будматеріали й найняла бригаду. Будівельники працюють із 25 травня.
Мали виділити 5 тисяч гривень допомоги кожній родині на відбудову
— Нині пан Василь поїхав на заробітки до Києва, а я тут усім займаюся, — зітхає Ванда. — Трачу свою пенсію. Мою машину минулого тижня ледве не вкрали, але сусідський собака загарчав і злякав злодіїв. Та в Польщі, коли люди в таку біду, як я, попадають, їм надають готелі для проживання. І компенсацію одразу виплачують або ж будинки відбудовують.
Пожежа сталася саме на Вандин день народження. Жінка перемазувала торт, коли їй до Варшави зателефонували сусіди з Костополя. Повідомили, що будинок згорів.
— Я сіла у свій старий "Форд фієста" і всю ніч мчала до України, — згадує погорілиця. — Друзі встигли винести мої речі та сховали їх у себе. Однак у будинку завалився дах, згоріла підлога, двері, обвуглилися стіни.
Богушевська звинувачує у пожежі одну з сусідок. Думає, що та варила самогон і через її обладнання пішла іскра:
— Люди на вулиці бачили синє полум"я, наче від спирту. Я готую документи, щоб подати на цю жінку до суду. Участі в ремонті вона брати не хоче. Якщо дзвоню до неї, трубки не бере.
Ванда народилася і виросла в Костополі. Уже дорослою виїхала до Польщі й улаштувалася там на роботу викладачем української мови. Має чоловіка, доньку та двох онуків. Отримала громадянство.
— У цій квартирі мешкала моя мама. Незадовго до пожежі вона померла, прожила 96 років, — розповідає Ванда. — Я возила сюди на літо свою родину, маю тут квітник. Тому й не хочу відмовлятися від будинку.
Заступник голови міськвиконкому 57-річний Михайло Зарицький запевняє, що про фінансову допомогу погорільцям влада подбає найближчим часом.
— 25 червня буде сесія, розглядатимемо це питання, — розводить руками. — Ми й так допомагали їм вивозити сміття, давали машину. Пропонували продати квартиру, але Богушевська категорично не хоче.
— Мене запросили бути українсько-польським перекладачем на Євро-2012, — пояснює свою відмову Ванда. — Нащо жити в готелі, якщо я маю власний дах? У Костополі буде зручно — звідси їздитиму до Києва та Львова. Якщо місцеві чиновники не відреагують і не дадуть грошей, поїду до вашого міністра Шандри!
4 
1
Коментарі