10—15 тис. пасажирів щодня обслуговує головний залізничний вокзал у Львові. Сюди прибувають потяги міжнародного та міжміського сполучення та електрички з Рави-Руської, Тернополя. Будівля зведена 1904-го. Останній капітальний ремонт проводили 10 років тому.
33-річний Олесь Кирчів з Івано-Франківська каже, що година перебування на вокзалі обійдеться в 15–20 грн.
— Зал очікування — три гривні. Захотів попісяти — ще півтори. З'їв хот-доґ, випив кави — плюс ще 13, — рахує на пальцях. — Звісно, якщо приїхав здалеку і ніде зупинитися, тут можна і заночувати, і душ прийняти. Сервіс є, аби гроші мав.
Спілкуємося у платному залі очікування. Година перебування коштує 3 грн. В обідню пору тут відпочивають зо 20 осіб. Ще біля десятка — за комп'ютерами в інтернет-клубі. За годину платять 9 грн.
— Вирішив перестрахуватися, приїхав за півтори години до поїзда, — каже. — Спершу думав посидіти у звичайному залі. Так там брудно, смердить, якісь люди незрозумілі з сумками. І міліціонери туди-сюди ходять — так і в депресняк впасти можна. Посидів 15 хвилин — два рази якісь пацани підходили: "Разрешите обратиться". Сигарет хотіли чи грошей? Не знаю, я таких зразу відсилаю. Ні, думаю, я краще тут відсиджу.
У безкоштовному залі зайняті всі крісла. 39-річна Наталія Харченко виймає з сумки бутерброд. У руці тримає пластиковий стакан із кавою.
— За каву в буфеті треба дати 5 гривень. А за 10 кроків звідти — автомат від "Нескафе". Така сама кава коштує 3 гривні. Купувати хот-доґ — помилуйте. Вони його зроблять, поставлять на вітрині, потім у мікрохвильовці підігрівають. Добре, якщо купують зразу. А як той хот-доґ пролежав годину чи дві? А я звідки маю знати? До продавщиці пиріжків навіть не підходжу. Узагалі в залі очікування буваю часто. Їжджу до батьків у Червоноград автобусом. Автостанція поруч, час ще є, а присісти ніде. То я сюди ходжу.
О 14.09 прибуває потяг із Сімферополя. 24-річний Роман Кот зустрічає свою дівчину. У руках тримає кошик квітів.
— Львівський вокзал гарний, але сірий, — ділиться враженнями. — Не подобається, що немає майже жодних вказівників. Якщо всередині вокзалу ще все зрозуміло, то на вулиці повний бардак. Куди йти до трамваїв, куди до маршруток, чи їдуть вони в центр — сам не розберешся. Таксисти обступають, але просять втридорога.












Коментарі