Наступні парламентські вибори не віщують нічого хорошого сьогоднішній владі. Рейтинги президента Віктора Януковича й Партії регіонів стрімко знизилися і не демонструють жодних імпульсів до зростання. Економічні негаразди, соціальні хвилювання, скандали за участю можновладців — усе це вкупі дало свій результат.
"Біло-блакитні" суттєво втратили навіть на Сході та Півдні. І доки незрозуміло, за рахунок чого нарощуватимуть рейтинг. Тому основна ставка робитиметься, напевно, на адміністративний ресурс і певні хитрощі.
Уже тепер можна виділити два основні способи збирання владою "депутатського врожаю". У тих регіонах, де вкорінено давній і беззастережний контроль — ідеться передусім про Схід і Південь, розрахунок буде на тотальну фальсифікацію результатів голосування. А в Центральній і Західній Україні, зважаючи на низьку підтримку тут партійного списку "регіоналів", ставку робитимуть на мажоритарні округи. При цьому задіють низку нейтральних політичних брендів на зразок "Сильної України" Сергія Тігіпка, Партії промисловців і підприємців тощо. Така технологія була вже напрацьована на останніх місцевих виборах. Тоді, наприклад, у Дрогобичі на Львівщині міським головою став Олексій Радзієвський від "Сильної України". Він — давній друг "регіоналів" Валентина Ландика, Володимира Ландіка та В'ячеслава Богуслаєва. Був народним депутатом від Партії регіонів у 2006-2007 роках.
Через Галичину влада пхатиме своїх на наступних парламентських виборах від різномастих "трударів", "селян", "народників" і "лібералів". Утім висуватимуться не "десантники", а переважно місцеві кандидати.
Основним театром змагань влади за мандати в Західній Україні стане Львівська область — своєрідний центр регіону, найчисленніша за кількістю населення. Перемовини потенційних висуванців із Банковою розпочалися не вчора. Тому вже тепер виокремлюється когорта потенційних кандидатів, що напевне балотуватимуться під протекторатом Адміністрації президента — ідеться у публікації на сайті інформаційної агенції УНІАН.
Ставка на гнучких і перевірених
Депутат обласної ради автоперевізник Тарас Федак, за даними джерел, обіцяє представникам Адміністрації президента не допустити перемоги Андрія Шкіля в окрузі, що об'єднує Городоцький, Мостиський і Самбірський райони. Тарас Федак побував у чотирьох провладних партіях: НДП, аграрній — блок "За ЄДУ!", ХДС — блок "Наша Україна", і тепер у Партії промисловців і підприємців України.
Агропереробники Іван Залізний та Андрій Кіт — холдинг "Оліяр", торгова марка "Майола" — планували розширити своє господарство "Оброшине" за рахунок угідь у селах Басівка і Годовиця. Бізнес-експансія зірвалася, коли Іван Залізний став фігурувати як один із хабарників у справі судді-"колядника" Ігоря Зварича, нещодавно таки засудженого до тривалого ув'язнення. Щоб убезпечити свого партнера по бізнесу від неприємностей, пов'язаних зі справою Зварича, депутат обласної ради від "Сильної України" Андрій Кіт пішов на домовленості з новою владою. Його вестимуть по округу, що об'єднуватиме Стрийський і Жидачівський райони. За словами джерел, Андрій Кіт контактує з Віктором Януковичем через керівника економічного блоку адміністрації Ірину Акімову.
У Моршина може бути свій висуванець, що отримає благословення влади. Ним напевне стане Микола Кміть — керівник холдингу "Боржомі інтернейшнл", що розливає воду "Моршинську". За чутками, група Миколи Кмітя готова на тісну співпрацю з Банковою, щоб "Моршинську" часом не спіткала доля виснаженого наїздами "Немірофф". Тим більше, у Миколи Кмітя давно витоптані доріжки до Адміністрації президента через свого приятеля Віктора Балогу, що очолює Міністерство з надзвичайних ситуацій.
Просуватимуть залізничників і лісівників
Другу потужну групу "сателітних" кандидатів на Львівщині складають ті, чий бізнес нерозривно пов'язаний із державою. Так, серед "шахтарів" вирізняється багаторічний директор державної шахти "Надія" Микола Криштопа. 2005-го виявилося, що "Надія" розпочала незаконний видобуток нового вугільного пласта, фактично копанки, під містом Соснівка Червоноградського району. Висновки офіційно підтверджує й Держгірпромнагляд, стурбований небезпекою провалювання житлових будинків. Микола Криштопа змушений був шукати провладного політичного прикриття. На місцевих виборах 2010-го він балотувався від партії "Сильна Україна", увійшов до її фракції в обласній раді, а тепер розпочав свою парламентську кампанію. Директор шахти повинен виграти для Банкової округ у "нашоукраїнця" Володимира В'язівського та "бютівця" Степана Курпіля.
До потужної групи "залізничників" належать кандидати, які розпочинали свій бізнес ще з обслуговування державних проектів Георгія Кірпи. Ця неформальна галузева група сьогодні при владі в області, адже новий губернатор Михайло Костюк до недавнього часу очолював "Укрзалізницю".
Експерти прогнозують низку "залізничних" кандидатів, найвпливовіші серед яких — брати Богдан та Ярослав Дубневичі. Їхні структури часто виявлялися "своїми" при держзакупівлях "Укрзалізниці". 2010-го обидва Дубневичі обрані по мажоритарних округах до Львівської облради від партії "Відродження". Тепер вони розпочали гучні доброчинні кампанії в тих округах. Брати також заручилися підтримкою керівника Державного управління справами при президенті Андрія Кравця. Тож принаймні один із них — найімовірніше молодший Ярослав — може розраховувати на сприяння влади в парламентській кампанії.
Іншими "залізничними" кандидатами можуть стати голова профспілки Львівської залізниці Андрій Сенишин — поборюватиме "свободівку" Ірину Фаріон по округу у Львові, та місцевий банкір Роман Джус — за чутками, родич Михайла Костюка.
Іще одна група галузевих "друзів адміністрації" на виборах — традиційно впливові на Львівщині лісівники. На думку експертів, влада збирається перемогти в мажоритарному окрузі по Турківському, Сколівському й Старосамбірському районах за допомогою екс-спікера облради Ореста Фурдичка або керівника "Львівлісу" й депутата обласної ради від "литвинівців" Анатолія Дейнеки.
Якщо узагальнити наведені приклади, то висновок такий: щонайменше чотири кандидати по Львівщині йтимуть під прямим протекторатом Адміністрації президента Януковича. Це — Тарас Федак, Микола Криштопа, Андрій Кіт та Микола Кміть.
4 
1
Коментарі