понеділок, 11 вересня 2006 17:32

"Усе тут кишить браконьєрами"

Автор: фото: Наталя ЛАЗУКА
  Єгер Тернопільської райорганізації товариства мисливців і рибалок Володимир Богданович тримає щойно підстрелену лисуху — птаха, який має білу лисинку на чолі
Єгер Тернопільської райорганізації товариства мисливців і рибалок Володимир Богданович тримає щойно підстрелену лисуху — птаха, який має білу лисинку на чолі

У суботу на пристані Івачівського водоймища, що за 18 км від Тернополя, метушаться чоловіки в камуфляжній формі — ладнають човни, перевіряють рушниці. Місцеві широкі плеса річки Серет — рай  для мисливців.

Біля дерев"яного будинку "єгерської бази" "ГПУ" зустрів голова Тернопільського районного товариства мисливців та рибалок 64-річний В"ячеслав Веселяк. У його організації три тисячі осіб, серед яких восьмеро жінок.

— Ви попливете з Володимиром, нашим єгерем, а поки що поговоримо, — запрошує присісти.

Івачівська водойма займає 354 га. Місцеві плеса називають то озерами, то ставками, але насправді це все розливи річки Серет. Постріляти птицю сюди приїздять навіть із сусідніх областей.

— Полюємо майже круглий рік, — каже В"ячеслав Веселяк. — Улітку на водоплавну птицю — це крякви, чорнухи, лисухи. Є тут бекаси і водяні кури. Із восьмого листопада — на зайців, кіз, лисиць, кабанів.

Хто з відомих людей на Тернопільщині любить полювати?

— Уся владна верхівка, окрім голови облдержадміністрації Івана Стойка. Затятий мисливець з діда-прадіда Василь Коломийчук, керівник обласного пенсійного фонду. Люблять полювання прокуратура та міліція.

Чиновники, багаті бізнесмени полюють на озері в селі Вертелка Зборівського району. Умови там комфортніші. Менше зайвих очей. Своєрідний клуб вибраних. Тамтешню водойму в народі назвали "обітацією босів".

Тамтешню водойму назвали "обітацією босів"

Спускаємо на воду залізний човен і відштовхуємося від берега. Повз жовті й білі лілії допливаємо до очерету, стаємо на засідку. Неподалік в очеретах ще вісім човнів, по двоє мисливців у кожному.

— Це моє улюблене місце, — каже єгер Тернопільської райорганізації товариства мисливців і рибалок Володимир Богданович, 23 роки. — Мисливці справа і зліва, а я посередині. Коли вони стріляють, птиця летить на мене.

Вражень багато? — запитую.

— Важко. Я тільки рік працюю, — говорить пошепки. — Усе тут кишить браконьєрами. Буває, що штрафуємо від 100 до 300 гривень. Протягом дня дозволяють застрелити лише дві гуски, п"ять качок, десять лисух.

Лунає гучний постріл. Над нами з"явилися качки. Єгер підносить приклад рушниці до плеча, цілиться і стріляє. У ніздрі вдаряє запах пороху. Мимо.

— Шо вона, в бронєжилєті? — невдоволено бурчить Володимир, опускаючи рушницю. Сидимо далі. Чекаємо. Володимир розповідає, як літом одружився.

Завжди так багато мисливців? — перебиваю його.

— Полювання на пернатих найдешевше, відстрільна картка усього 20 гривень за вихідні. Тому воно наймасовіше.

Володя зривається з місця й стріляє знову. Я в цей час, утомившись дивитися на небо, розглядаю очерет.

— Лисуха на-а-а-а-ша, — розтягує останнє слово. Птиця впала метрів за тридцять, і ми пливемо по неї.

Шо вона, в бронєжилєті?

— Красуня, — тішиться, витягуючи з води пташку.

— На полюванні мисливці не конкурують, — розтлумачує. — Наші сусіди не раз вигукували: "Володя, нирок до тебе йде!" або "Вікторович — Тернопіль!" Це так пояснюють, звідки летить птиця — з боку міста, значить.

Повертаємося на берег. Почало смеркати, й В"ячеслав Веселік запрошує всіх до своєї дачі на вечерю. Його невеличкий двоповерховий будинок під лісом, за 300 м від річки. У кімнаті меблі з дерева, великий камін. На долівці — килим зі шкури дикого кабана.

— Моя здобич, — хвалиться господар, — усе тут зроблене моїми руками.

Приготували вечерю. Крім смаженої риби, картоплі, овочів, сала з цибулею і часником та горілки, на столі стоїть справжня мисливська юшка з трьох лисух, однієї качки і коропа.

Після смачної трапези мисливців згадують пережите, кумедні випадки. В"ячеслав Веселяк розповідає, як втекла підстрелена качка.

— Уявіть, в кінці полювання на капоті лежить дичина, — сміється мисливець. — Ми собі з друзями трошки чаркуємо, ділимося враженнями, і тут враз чуємо: фурр-р-р — моя качка полетіла.

Мисливці забобонні

— Перш за все, коли йдеш на полювання, — розповідає єгер Володимир Богданович, — нагостри добре ножа. Пам"ятай, не прийнято обмінюватися патронами. Кажуть, що так і трофеї віддаси. Не можна передавати здобич із рук у руки, бо удача відвернеться від тебе. Жінка на човні — до невдачі. Я помітив, коли перед полюванням перейде дорогу сусід або посварюся з тещею, обов"язково не пощастить.
Проблема для мисливця — білий лебідь. У радіусі 200 метрів довкола свого гнізда він вибиває  усе живе.

Зараз ви читаєте новину «"Усе тут кишить браконьєрами"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути