Художниця Ніна Августін, 52 роки, власними руками вирізьбила з дерева десяток скульптур і вуликів для пасіки Млинівського ветеринарного технікуму в Рівненській області.
— У нас є спеціалізація "бджільництво", от ми й вирішили зробити пасіку якоюсь нестандартною. Ідею запозичили у президента Віктора Ющенка. Якось у сюжеті новин він поміж дерев"яними вуликами проходжувався біля плетеного тину. Тоді й зрозуміла, що саме так і має бути, — розповідає художник-оформлювач технікуму Ніна Августін, тендітна жінка у білій куртці.
Надворі туман. Крізь мряку проступає український тин із глечиками. Стоїмо перед пасікою технікуму. На вході — два дерев"яні ведмеді 1,5 м заввишки.
— Я дворічну внучку Настуню біля них фотографувала — щоби бачили, які вони велетенські, — каже Ніна Августін. — Їх важко було різьбити — за день так нагрюкаєшся молотком по стамесці, що потім усе тіло гуде, особливо голова болить. Але коли на роботи глянеш — жити хочеться.
Обходимо пасіку. Поміж двома сотнями звичних дерев"яних вуликів стоять вирізьблені козак, пишногруда жінка, воїн-русич. Це теж вулики.
— Он цей вулик на нашого головного пасічника, викладача бджільництва Олександра Кононова схожий, — показує на різьбленого вусаня. — Із цієї гарна жінка вийде! — зупиняється раптом біля широкої колоди. — Бачите, які стегна і талія? Аж самі вимальовуються! Мені б іще інструменти гарні — я б не таке зробила.
Ніна змалечку хотіла бути художницею. Малювати вчилася у творчій студії місцевого художника Юрія Довгалюка. З етюдником обійшла всі млинівські околиці. Та до Львівського коледжу мистецтв не вступила — не встигла подати документи. Чекати рік не стала, пішла працювати художником-оформлювачем у ветеринарний технікум. І так уже 35 років.
— Я ще пишу ікони, намагаюся відтворювати старовинні образи, — розповідає. — Віддаю їх у храм, вхідні двері там розписала. Але малюю вже менше — зір почав сідати. Тому більше фотографую стареньким "Зенітом".
— Прізвище у вас цікаве, — зауважую наостанок.
— Суто українське, — Ніна враз випростується, поправляє окуляри на носі й гордо відповідає. — Я вже ним цікавилася, бо мене постійно запитують. Воно з Карпат походить, із Івано-Франківщини. А ще у нас родинна традиція — усі жінки залишаються на дівочому прізвищі.
Недавно Ніна Августін знову зійшлася зі своїм чоловіком Ростиславом. У них є доросла донька та онука.
Коментарі