Ексклюзиви
Понеділок, 19 березня 2007 15:59

У Дермані їздить кінна швидка допомога

Автор: фото: Олена ВЛАСОВА
  Фельдшер Петро Шмань (перший у світлій куртці) та візник Василь Конюшик щодня долають кінною ”швидкою” десятки кілометрів
Фельдшер Петро Шмань (перший у світлій куртці) та візник Василь Конюшик щодня долають кінною ”швидкою” десятки кілометрів

У селі Дермань Здолбунівського району Рівненської області працює єдина на Поліссі кінна швидка допомога. Автомашина сільської амбулаторії від"їздила двадцять два роки й розвалилася. Із червня медиків до хворих возять на підводі.

Коней при амбулаторії тримають понад тридцять років. Місцевість у Дермані горбиста, на деякі хутори машина не проїде, бо загрузне в снігу або багнюці.

Дерманська амбулаторія обслуговує села Дермань Першу, Борщівку та Бущу, більш як 3,5 тис. жителів. До Бущі та Борщівки  добиратися 12 км. У гарну погоду коні доїжджають за 40 хв. У хуртовину — за півтори години. В екстремальних випадках "швидку" викликають із райцентру.

Екіпаж кінної "швидкої" — це візник Василь Конюшик і фельдшер Петро Шмань. Інколи на конях їздить дитячий лікар.

— То Віта, а то Кася, — гладить по заплутаних гривах своїх улюбленців 43-річний Василь Конюшик. Працює в амбулаторії два роки. Мінімальну зарплатню отримує від сільради.

— Зранку о п"ятій встану, напою водою, засиплю сіна або вівсу — і транспорт готовий. За день буває до шести–восьми викликів. Завжди боюсь, що невстигнемо доїхати вчасно, — каже візник.

На коней грошей сільрада не виділяє, корм для них медики самі заготовляють. Біля амбулаторії 40 соток городу. Вирощують кормовий буряк, овес. Доглядають за городом медсестри.

— Хатинка сільської амбулаторії колись належала острозькому паничу. 1924-го в ній святкував Новий рік письменник Улас Самчук,—   розповідає 55-річний фельдшер Петро Шмань. Селяни з повагою його величають Абрамовичем. — От біда, часто ремонтувати доводиться, а грошей завжди не вистачає. Дах догниває, стіни сирі.

Петро Абрамович докурює на подвір"ї цигарку і заходить в амбулаторію. Побачивши в коридорі розгублену бабцю, розпитує про здоров"я.

— Будь-яка машина "швидкій" не підійде — потрібне авто підвищеної прохідності, — веде далі фельдшер. — І просторе, щоб покласти носилки з лежачим хворим. Новий УАЗ коштує біля 70 тисяч гривень.

Петро Шмань висував свою кандидатуру на голову сільради

— А як у темну пору до хворого їхати на виклик?

— Уночі коні не поїдуть, бо зваляться з утоми. Якщо трапляється терміновий виклик — під хату до Шманя приїжджають своєю машиною, — розказує Конюшик. — У трьох інших селах є фельдшерсько-акушерські пункти. Однак Шманю селяни більше довіряють.

Петро Шмань висував свою кандидатуру на голову сільради. Селяни його не обрали.

— Ви не подумайте, що ми його не любимо. Навпаки, всі за нього горою стоять. Але якщо він піде, хто нас буде лікувати? Тому і не пустили на голову, — говорить 40-річна Людмила Саєнко. — Шмань усе може, хоч роди прийняти, хоч ногу зростити. Тричі пробував вступити до медичного інституту, але провалювався. Тільки училище закінчив, став у нас фельдшером. Одружився з лікаркою Тетяною.

Шмань із дружиною домагались машини в обласному управлінні охорони здоров"я, ходили до голови райдержадміністрації Світлани Ніколіної. Нову машину дерманцям обіцяють прислати вже наступного кварталу. Але селяни не дуже вірять обіцянкам влади.

— Потрібні селу машини. Два роки тому в мене відкрилася сильна кровотеча. Я марила і вже ледве дихала. Тиск був 40/20. То було взимку о п"ятій ранку, — згадує листоноша Тамара Бендюк, 40 років. — Дорога слизька. Сусідський шофер і Тетяна Шмань повезли мене в хуртовину до районної лікарні. У лікарні казали, якби не машина, живою не довезли би. Коні би не встигли.

Люди тут небагаті. Дерманці залишилися без роботи після того, як закрили цукровий завод у Мізочі. Селяни виживають із продажу картоплі та молока, їздять по заробітках.

— Дермань завжди славилась яблуками. Вантажівками везли до Ленінграда, Москви. Ще двадцять років тому за один сезон на яблуках та грушах можна було заробити на "жигулі", — сплескує руками лікар Тетяна Шмань. Вона на три роки молодша за чоловіка. — Тепер на машину не заробиш.

Міністерство виділило сто мільйонів гривень на санітарний транспорт

Заступник головного лікаря Здолбунівського району Рівненщини Олег Сумко, 45 років, про кінну "швидку" розповідає неохоче.
— Не робіть із того проблеми! Ну є коники, так вони гужовий транспорт — дрова, вугілля підвезти. Фельдшер може взяти сумку і пішки зайти, може велосипедом поїхати. А ви шукаєте нездорову сенсацію, — обурюється Сумко. — В амбулаторію щойно привезли нове обладнання на 58 тисяч гривень — електрокардіограф, кварцеву лампу, жарову шафку для стерилізації інструментів, ще багато чого. Повірте, вони не бідують. А машину "швидкої" пришлють уже за кілька місяців — цього року  міністерство виділило сто мільйонів гривень на санітарний транспорт.

Зараз ви читаєте новину «У Дермані їздить кінна швидка допомога». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1091
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода