Через затяжну негоду в Рівненській області пропали половина врожаю ріпаку і майже десять відсотків пшениці. Посіви ріпаку не витримали різких перепадів температури.
— Погода винна. Тільки на Зарічненщині за день випала місячна норма опадів, — пояснює заступник голови обласної адміністрації Юрій Благодир. — А по всій області за десять днів дощів випало як за два місяці.
До початку негоди фермери знімали по 40 центнерів із гектара, після злив — лише 15. Щоби хоч трохи компенсувати втрати, зерно продаватимуть дорожче.
На Рівненщині планують намолотити 515 тис. т зернових зі 138 тис. га.
Дослідна станція у селі Біла Криниця Рівненського району, де вирощують нові сорти зернових, постраждала найменше. Жнива на станції розпочали 9 липня — раніше за всіх. Приватні фермерські господарства вийшли в поле на тиждень пізніше.
Робочий день на станції починається, щойно зійде сонце. Три жінки згрібають на току зерно лопатами і провіюють на вітрі — щоб швидше сохло.
— Тут 70–80 тонн, озима пшениця вищого сорту, — прикидає на око завскладом Борис Усік, 60 років. Бере жменьку пшениці, перетирає пальцями й задоволено мугикає. Потім кладе одну зернину на зуба і розкушує.
— У нас приборчик є, але зуби краще відчувають, — підморгує завскладом. — Якщо зерно тверде — можна засипати в амбар. Якщо клеїться до зубів — треба ще сушити.
Завскладом махає рукою робітницям з лопатами. До купи зерна повільно під"їжджає зерновіялка.
Тонна пшениці коштує 950–1000 грн. Фуражні сорти для худоби — 800–900 грн за тонну.
— Зерно буде дорожчати, — переконаний 50-річний директор дослідної станції Борис Федчук. — От на фураж уже виник дефіцит.
Найбільше поле станції розташоване в селі Городище, за 2 км від Білої Криниці. Дістатися до нього непросто — вантажівки мусять їхати десять кілометрів асфальтом і ґрунтовою дорогою.
Переважно на полях вирощують випробуваний сорт "Полісся-90". Він не боїться різких перепадів температури й не потребує мінеральних добрив. Саме його найчастіше закуповують хлібозаводи.
— Це один із кращих сортів для західного регіону, родить по 30–40 центнерів із гектара. За сприятливої погоди навіть більше, — запевняє головний агроном станції Андрій Яремчук, 28 років. — Ми працюємо лише з українськими сортами пшениці. Але конкуренції з західним насінням вони не витримують — там селекція краща. Наступної весни висадимо європейський або американський сорт — дають по 80–90 центнерів із гектара.
У більшості рівненських фермерів пшениця родить лише 18–25 центнерів із гектара. Через негоду цього літа знімають по 12–15.
Комбайнери у полі працюють без вихідних до десятої вечора. Якщо зранку злива — чекають, доки пшениця на полі просохне.
— Я перший рік працюю. Раніше був водієм на птахофермі, — 20-річний комбайнер Валерій Онищук тягнеться за хлібом. На поле привезли обід. — У комбайні м"яке крісло, магнітола. Навіть кондиціонер працює.
Після роботи механізаторів розвозять по домівках. Сезонних працівників поселили в гуртожитку.
— З автопарком у нас не густо, — каже заступник директора Володимир Люльчик, 50 років. — Маємо чотири комбайни, всі американські, але секонд-хенд. Купили два роки тому. Зарубіжна техніка хоч спрацьована, але все одно краща.
Новий комбайн вітчизняного виробництва коштує не менш ніж 1 млн грн. А новий іноземний — 2 млн грн. Більшість тракторів і вантажівок на станції вже від"їздили 15–20 років.
Окрім пшениці, на дослідній станції вирощують овес, гречку, віку, ріпак та ячмінь.
— Із нашого ячменю варять пиво "Славутич", — хвалиться директор Борис Федчук. — Казали: якщо цього року буде хороший ячмінь, то куплять по 1050 гривень за тонну!
Фосфорної хмари зі Львівщини на станції не бояться.
— Приїжджали хлопці з МНС, просили людей не йти у поле або надягти марлеві пов"язки. Та нічого, пшениці то не зашкодить, — каже голова.
На станції змолотили третину врожаю — десь 1700 т. Якщо погода сприятиме — знімуть не менш як 6 тис. т.
Жнива на Тернопільщині завершуються
На Тернопільщині до 26 липня зібрали зернових та зернобобових на 62% площ. Намолотили 606 тис. т зерна.
Озиму пшеницю зібрали на 83% площ. Повністю обмолотили озимий ячмінь, 83% площ гороху та 59% — ярого ячменю.
В області планують зібрати понад мільйон тонн зерна.
— Для цього необхідно зібрати зернові та зернобобові культури на площі 442,3 тисячі гектарів. Це на 5,1 тисячі більше, ніж у 2006 році, — каже перший заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Петро Вовчук, 59 років.
Олеся КРАВЧУК
3 
1
Коментарі