У ніч на понеділок у Львівській центральній дитячій бібліотеці на вул. Окуневського ночувало 30 учнів із різних шкіл міста. Бібліотекарі провели акцію "Ніч у бібліотеці. Незвичайні пригоди в книжкових світах". Із неї розпочали Всеукраїнський тиждень дитячого читання.
— В Україні такий захід проводиться вперше, — розповідає завідувач відділу обслуговування бібліотеки Наталія Бібіка, 52 роки. Ми запозичили досвід у зарубіжних країн. У Польщі, Чехії та Росії такі акції тривають із восьмої години до півночі. Тоді діти йдуть спати. Ночують у спальниках у читальному залі. — Наші читачі ж не спали з десятої години вечора до шостої ранку. Удосвіта розійшлися додому відсипатися. У дітей зараз канікули.
Свято бібліотекарі організували в жанрі фентезі.
— Мені хочеться зламати складені стереотипи. Зазвичай, бібліотеку сприймають як тихе, спокійне місце, де сидить старша жінка і роздає потрібну літературу, — веде далі Бібіка. — А треба, щоб бібліотеку сприймали як сучасну культурну, освітню та дозвільну установу. Тут дитина може відпочити, поспілкуватися з друзями.
Увечері підлітки приходили з татом чи мамою. Батьки давали письмовий дозвіл на нічне перебування дитини в бібліотеці. Вони задоволені, що чада не пішли на дискотеку або до гральних автоматів.
Усі були в костюмах казкових персонажів. 15-річна Леся Диванчук із 10-А класу школи N91 перевдяглася в пірата Карибського моря.
— Спочатку я мала бути бісом, — розповідає читачка. — Та образ пірата мені сподобався більше. Батькова сорочка, ремінь, пістоль-запальничка, зроблена нашвидкуруч маска, червона бандана з Краківського ринку — от і готовий пірат. Правда, білі кросівки не пасували до цього образу. Та ніч вдалася на славу. Тільки сусіди нарікали, що ми занадто голосно веселилися.
Діти читали при свічках, ліхтарях під ковдрою. Розказували "страшилки", дивилися фільми. У перервах між розвагами пили каву з солодощами, гадали на кавовій гущі.
— Зовсім не хотілося спати, — зізнається восьмикласниця зі школи N62 Марія Загайна, 14 років. Вона переодягнена в істоту з ангельськими крилами.
— Одного хлопця зморило, — усміхається Наталія Іванівна. — На півгодини задрімав на килимі в читальному залі.
2 
1
Коментарі