Щури лізуть у квартиру через унітаз

 

— У нас у будинку зараз ужас якийсь твориться. Щурі життя не дають. Таке враження, що тепер вони тут жильці, а не ми, — каже мешканець будинку №42 на вул. Городоцькій у Львові Богдан Лисик, 38 років.

На початку червня ремонтники почали реконструювати ділянку вулиці біля цирку. Розворушили кубла пацюків під землею. І ті повилазили на поверхню.

Із Богданом Лисиком заходимо у під'їзд. Чути неприємний запах, на землі — щурячий послід. Один гризун вибігає зі щілини і пробігає повз нас.

— Бачите, люди їм навіть не страшні. Чисто знахабніли, тварюки. В нас раніше одна пенсіонерка котиків підгодовувала. Лишала їм у під'їзді якусь їжу. Щурі унадилися і все з'їдали. А недавно побачив клубки котячої шерсті і куски шкіри. Пенсіонерка та каже, що ті виродки з'їли котика. Вони весь час ганяють по будинку, шурхотять. До деяких і в квартири пробралися. Купив вчора отрути, порозкладав по хаті. Зверталися в жек. Вони в шоці від того. Кажуть, що травитимуть їх. Але коли, невідомо.

У центральному районі Львова найбільше щурів. Більшість живе у руслі річки Полтва, яка протікає під містом. Скупчуються і в підвалах старих кам'я-ниць. Вони часто підтоплені. Їх давно не використовують.

— Моя коліжанка знімає квартиру на вулиці Богомольця. На другому поверсі живе, — розповідає студентка університету Франка Ірина Качмар, 19 років. — То в них пацюки через унітаз в квартиру лізуть. Вона накриває унітаз кришкою і кладе цеглу зверху. А я нещодавно пішла на ринок Добробут овочів купити. Так там побачила щура, який собі спокійно поміж рядів лазив. І ніхто на то уваги навіть не звертав. Тепер на Добробут за продуктами більше ніколи не піду.

За останні кілька років побільшало гризунів і в інших районах Львова.

— Наш будинок кооперативний. Усе в ньому чистенько, ремонти поробили, домофон є, — говорить художниця Яна Боднар, 25 років. Мешкає на вул. Ряшівській у Залізничному районі. — Але у нас є працюючий сміттєпровід. То вони там і живуть. Як тільки в під'їзд заходиш, то сльози на очі виходять від щурячого запаху. Жителі там усе хлоркою вичищали, але ні щурі, ні запах не зникли. Моя подруга живе недалеко, на Любінській. В її будинку такий сміттєпровід закрили. Бо пацюки до того знахабніли, що на малих дітей нападали, кусали. Там мешканці бучу вчинили, приїхали служби відповідні і потравили їх.

— Уже третій рік поспіль в середині весни і восени проводимо у Львові одночасну суцільну дератизацію, — розповідає 61-річний Зіновій Хитра, директор обласного комунального підприємства профілактичної дезінфекції. — Період однієї дератизації триває до 20 днів. В цей час одномоментно ідемо по всіх будинках і травимо гризунів. Найменше щурів є на Сихівському масиві, бо він відносно новий. Найбільше їх у центрі міста. Адже тут є Полтва. А в підвалах та під'їздах суцільний бардак. Це правда, що на Городоцькій через розритий колектор пацюки хлинули в будинки. Ми їх там травимо, ходимо двічі на тиждень. Якщо в домі завелися щурі, слід дзвонити в жек або до нас. Ми проведемо дератизацію. Застосовуємо тільки антикоагулянти. Вони не дають крові гризунів згортатися, і ті вмирають на четвертий день. Отруту підмішуємо до пшениці.

Вартість дератизації входить у квартплату.

— 1 квадратний метр обробленої території коштує 5–6 копійок, — продовжує Зіновій Хитра. — Якщо потрібно обробляти малий об'єкт і туди треба доїжджати, ставимо ціну 7—8 копійок. На 100 квадратних метрів даємо 50–100 грам готової отрути.

×