— У нас у будинку зараз ужас якийсь твориться. Щурі життя не дають. Таке враження, що тепер вони тут жильці, а не ми, — каже мешканець будинку №42 на вул. Городоцькій у Львові Богдан Лисик, 38 років.
На початку червня ремонтники почали реконструювати ділянку вулиці біля цирку. Розворушили кубла пацюків під землею. І ті повилазили на поверхню.
Із Богданом Лисиком заходимо у під'їзд. Чути неприємний запах, на землі — щурячий послід. Один гризун вибігає зі щілини і пробігає повз нас.
— Бачите, люди їм навіть не страшні. Чисто знахабніли, тварюки. В нас раніше одна пенсіонерка котиків підгодовувала. Лишала їм у під'їзді якусь їжу. Щурі унадилися і все з'їдали. А недавно побачив клубки котячої шерсті і куски шкіри. Пенсіонерка та каже, що ті виродки з'їли котика. Вони весь час ганяють по будинку, шурхотять. До деяких і в квартири пробралися. Купив вчора отрути, порозкладав по хаті. Зверталися в жек. Вони в шоці від того. Кажуть, що травитимуть їх. Але коли, невідомо.
У центральному районі Львова найбільше щурів. Більшість живе у руслі річки Полтва, яка протікає під містом. Скупчуються і в підвалах старих кам'я-ниць. Вони часто підтоплені. Їх давно не використовують.
— Моя коліжанка знімає квартиру на вулиці Богомольця. На другому поверсі живе, — розповідає студентка університету Франка Ірина Качмар, 19 років. — То в них пацюки через унітаз в квартиру лізуть. Вона накриває унітаз кришкою і кладе цеглу зверху. А я нещодавно пішла на ринок Добробут овочів купити. Так там побачила щура, який собі спокійно поміж рядів лазив. І ніхто на то уваги навіть не звертав. Тепер на Добробут за продуктами більше ніколи не піду.
За останні кілька років побільшало гризунів і в інших районах Львова.
— Наш будинок кооперативний. Усе в ньому чистенько, ремонти поробили, домофон є, — говорить художниця Яна Боднар, 25 років. Мешкає на вул. Ряшівській у Залізничному районі. — Але у нас є працюючий сміттєпровід. То вони там і живуть. Як тільки в під'їзд заходиш, то сльози на очі виходять від щурячого запаху. Жителі там усе хлоркою вичищали, але ні щурі, ні запах не зникли. Моя подруга живе недалеко, на Любінській. В її будинку такий сміттєпровід закрили. Бо пацюки до того знахабніли, що на малих дітей нападали, кусали. Там мешканці бучу вчинили, приїхали служби відповідні і потравили їх.
— Уже третій рік поспіль в середині весни і восени проводимо у Львові одночасну суцільну дератизацію, — розповідає 61-річний Зіновій Хитра, директор обласного комунального підприємства профілактичної дезінфекції. — Період однієї дератизації триває до 20 днів. В цей час одномоментно ідемо по всіх будинках і травимо гризунів. Найменше щурів є на Сихівському масиві, бо він відносно новий. Найбільше їх у центрі міста. Адже тут є Полтва. А в підвалах та під'їздах суцільний бардак. Це правда, що на Городоцькій через розритий колектор пацюки хлинули в будинки. Ми їх там травимо, ходимо двічі на тиждень. Якщо в домі завелися щурі, слід дзвонити в жек або до нас. Ми проведемо дератизацію. Застосовуємо тільки антикоагулянти. Вони не дають крові гризунів згортатися, і ті вмирають на четвертий день. Отруту підмішуємо до пшениці.
Вартість дератизації входить у квартплату.
— 1 квадратний метр обробленої території коштує 5–6 копійок, — продовжує Зіновій Хитра. — Якщо потрібно обробляти малий об'єкт і туди треба доїжджати, ставимо ціну 7—8 копійок. На 100 квадратних метрів даємо 50–100 грам готової отрути.
800
Стільки щурів народжує одна пара гризунів за рік. Пацюки здатні розмножуватися на другому місяці життя. Середня тривалість життя тварини — 2–3 роки. Вони можуть заразити людину лептоспірозом, туляремією, чумою і вірусними геморагічними лихоманками. При захворюванні на лептоспіроз 8% випадків — смертельні.
3 
1
Коментарі
1