Надати статус гірського населеного пункту Бориславу пропонують депутати обласної ради. Відповідне звернення надіслали до Верховної Ради. Місто розташоване в передгір'ї Карпат. Через нього протікають шість приток річки Тисмениці. Під час повеней розливаються, проривають береги.
— Кожен дощ переживаємо зі страхом, — говорить Володимир Качмарик із вул. Зеленої. Її жителі першими звернулися до місцевої влади з проханням надати місту статус гірського. — Як ідуть повені, річка виходить із берегів, вода по 2 метри стоїть. Чотири роки тому ми з жінкою були в Росії. Вода дорогу зірвала, усі каналізаційні, газові та водяні труби вилізли наверх. Подзвонили сусіди — вода хату забирає. Приїхали, а залізти не можемо. У коридорі стояли шафа, диван, столи — усе змило. Донька без приданого залишилася. І що думаєте, виплатили нам 5 тисяч гривень компенсації. Можливо, зі статусом береги укріплять, бетонні жолоби закінчать. Робити їх почали кілька років тому.
Починає накрапати дощ. 69-річний Мирон Заболотний прямує до 5-поверхового будинку. Вдихає носом повітря.
— Фу, який сморід, — кривиться. — Майстри знову каналізаційний люк забули закрити. По радіо передавали штормове попередження. Певно, той наш Борислав, проклятий Богом та людьми, знесе з лиця землі. Ми тут нікому не потрібні.
— Нічого, скоро вам статус гірського дадуть, то будете в маслі купатися, — сміється 31-річний Андрій у підкочених до колін спортивних штанях. У кіоску купує суперклей. Швидко забігає до невеликого залізного вагончика — тут облаштована його майстерня з ремонту взуття. — Воно з одної сторони нібито й добре для людей. Із другої, статус задавить малого підприємця. Я вже 10 років роблю взуття. Сам не встигаю, то найняв собі двох помощніків. Працюють через день, по півтори тисячі плачу. Якщо статус приймуть, вимагатимуть ще по 25 відсотків від зарплати. Це ж по 350 гривень. А ще податки, то мені нічо не лишиться. То я просто їх звільню і працюватиму сам.
42-річна Марія Головачко біжить, щоб сховатися від зливи під критою автобусною зупинкою. Спотикається об яму на дорозі — асфальт майже всюди позлазив.
— Не знаю, чого досі наші депутати спали. Ми такого міського голову мали, що тільки собі кишені набивав, про людей зовсім не думав. Хоч кажуть, що про мертвих або добре, або нічого. Але тут мало доброго скажеш, — говорить. — Моя сестра пішла за невістку в сусідню Східницю. Вони мають той статус, то її діти теперка в університеті у Львові вчаться. Там пільги при вступі, їх першочергово зараховували. А мого старшого не прийняли, пішов у ПТУ на механіка. Середульша того року школу закінчила. Непогано вчилася, золоту медаль получила. Надіялися, як той статус приймуть, то до Львова поїде вчитися. Але без пільг нічого туда пхатися. То в Дрогобицький педагогічний пробує. Чоловік жартує: як не поступить, то в сімейно-строїтєльний її віддасть.
Міська рада розташована в центрі міста в одному приміщенні з міською прокуратурою. Лавочок немає. Усередині прохолодно. Вахтер скеровує на другий поверх.
— Клімат Борислава суттєво відрізняється від Дрогобича, що за 10 кілометрів звідси. У нас значно більше опадів, сніг довше лежить, місцевість пересічена байраками. Люди на своїх ділянках не можуть вирощувати городину. Високий рівень безробіття, — коментує начальник відділу економіки Бориславської міської ради Лев Попель, 54 роки. — Проблема в тому, що лише 40 відсотків міста розташовано вище, ніж 400 метрів над рівнем моря. Решта — у низині. У гірській частині можна розвивати курортно-рекреаційний бізнес. Низинна частина — промислова. Але статус гірського просимо для цілого міста. Ще не було такого, аби ділили. Місцеві одразу відчують покращення. Їм додадуть по 25 відсотків до зарплати, пенсії, стипендії. Вступники отримають пільги. Досвід інших гірських населених пунктів показав, що страждають, перш за все, підприємці. Хоча їм і дадуть певні пільги.
196 населених пунктів області мають статус гірських. Найбільше — у Сколівському, Старосамбірському та Турківському районах. Ці села та міста найчастіше потерпають від повеней. Аби місцеві жителі не виїжджали, їм надають пільги.
4 
1
Коментарі