Відзнаку "Найкращий постачальник року" від компанії "Дженерал Моторс" отримав завод "Леоні" в селі Нежухів біля Стрия Львівської області.

Фірма "Леоні" була створена в німецькому місті Нюрнбергу 1559 року. Нині до складу концерну входить 80 заводів із 52 тис. працівників у різних країнах світу — від США до Малайзії. Завод у Нежухові був відкритий 2002 року. Він вважається одним із найпотужніших підприємств концерну. Тут виготовляють кабельні мережі для автомобілів "порше", БМВ, "рено", "сітроен" та інших.

Минулого тижня на "Леоні" приймали нагороду від "Дженерал Моторс" і відкривали нові зали площею 13,5 тис. кв. м. Завдяки цьому кількість працівників збільшиться із 4,5 тис. до майже 6. Генеральний директор нежухівського заводу 56-річний Вернер Ґайлінґер проводить для гостей екскурсію цехами заводу.

Ґайлінґер веде в залу, де відбувається нарізка кабелів. Директор бере до рук моток проводів діаметром із півметра.

— Це одна із найменших кабельних мереж — вона розташовується в дверях автомобіля. Далі ми побачимо значно більші мережі, які я не зможу сам взяти до рук. Найбільша важить біля десяти кілограм. У мережах міститься від двадцяти до чотирьохсот кабелів. Загальна довжина проводів у одному автомобілі — біля кілометра. Відправляємо із заводу до п"ятнадцяти вантажних автомобілів у день.

У новій залі розпочинається концерт. Усі працівники вишиковуються біля сцени. Почесних гостей садять на крісла попереду. Одягнені у вишиті сорочки діти співають, тримаючи в руках прапорці України та Німеччини.

Вернер Ґайлінґер приймає нагороду від "Дженерал Моторс".

— Корпорація "Леоні" отримує цей приз ушосте. Із них чотири рази його здобував саме завод біля Стрия, — зауважує він. Священик освячує нове приміщення.

— Зичу вам успіхів, Божого благословення й європейської зарплати, — каже. Після слів про зарплату лунають бурхливі оплески.

— Заробляю півтори тисячі гривень, — зізнається "ГПУ" Ольга Гвоздовська, 32 роки. — Для Нового Роздолу, звідки я родом, це багато. У нашому місті стільки не заробиш. Тому коли з"явився завод, багато людей сюди влаштувалося. Працівників із Нового Роздолу щодня возять два автобуси.

Ольга показує своє робоче місце. Вона контролює якість зібраних кабельних мереж. Уставляє кінці кабелю в спеціальні отвори. Датчики показують, чи справно складені проводи.

— Робота ручна, тому помилки трапляються нерідко. Заодно вчу німецьку — тут же всі написи двома мовами, — сміється. — Брак німецькою буде "брахт", затримано — "гешперрт".

Каже, працює на "Леоні" вже чотири роки.

— Люди звільняються часто. Не кожен витримає таке — вісім годин простояти на ногах. Та й робота непроста. Дроти сильно натирають руки. Тих, хто тримається довше, преміюють. На новий рік усім, хто працює на заводі більше півроку, дали по сто гривень премії, хто кілька років — по чотириста. Сьогодні також обіцяли подарунки. Кажуть, дадуть рушники.

На прохідній "Леоні" висить графік приїзду та від"їзду автобусів до сіл для працівників заводу. Усього є 23 маршрути — до Стрийського, Дрогобицького, Жидачівського та інших районів області.

У їдальні заводу стандартний обід коштує 3,5 грн. Частину вартості працівникам компенсує завод. Жінка в білому халаті набирає в тарілку борщ, подає картопляне пюре й запечену сосиску. Поруч присідає із тацею працівниця в синьому халаті.

— Чистота, порядок — це все німці гарно зробили, — розповідає. — Хоча в розумінні наших керівників підрозділів німецька педантичність іноді стає просто нестерпною. Є режим — потрібно вісім годин простояти за кабелями. Перерва один раз — півгодини. Решту часу мусиш стояти, навіть якщо немає роботи. Ні в туалет вийти, ні присісти. Із автобусами так само. Спізнився на кілька хвилин — шукай сам, як доїхати додому.

Концерн "Леоні" інвестував у завод в Нежухові 50 млн євро. Наступного року планують вкласти ще 15 млн.

×