
Львівський будинок на Коломийській, 7, обходиться без ЖЕКу. П"ять років тому влада відмовилася прийняти цей дім на баланс міста і його жителі з острахом пішли у "самостійне плавання" — створили товариство співвласників. З того часу люди забули, що таке брудні під"їзди й розкидане у дворі сміття.
— Маємо власний рахунок у банку, свого сантехніка, електрика — це мешканці нашого будинку. Коли у когось щось трапляється, біжимо відразу до них. На ремонт у під"їзді довелося скластися всім будинком, зате тепер у нас чисто й гарно. Ми навіть іконку повісили перед входом і вазони поставили, — розповідає 56-річна львів"янка Стелла Олішевська. — А квартплата у нас така, як і скрізь.
Першим "приватним ЖЕКом" у Львові шість років тому стало ТзОВ "Житлово-експлуатаційне підприємство "Стимул-Сихів". Фірма обслуговує 41 багатоповерхівку та 161 приватний будинок. Жителі кажуть, що їхні майстри приходять на допомогу після першого ж дзвінка.
Організували будинкові комітети — вони все контролюють
— Якщо зайти до будь-якого нашого будинку, то побачите, які у нас під"їзди, почуєте, що вам скажуть про нашу роботу. Ми дбаємо про своїх мешканців. Навіть будинкові комітети організували — вони все контролюють, — наголошує заступник директора підприємства 41-річна Віра Залуцька.
У під"їзді будинку N8 на вулиці Морозній, куди ми завітали, справді охайно. Стіни побілені, а перила та східці пофарбовані.
— Років два тому наші працівники гарний ремонт зробили, а фіранки на вікнах, горщики, ялинка — це вже ми самі, — розповідає мешканець будинку 74-річний Олег Ісманицький.
Люди із ЖЕКівських будинків і будинків, що їх обслуговують приватні структури, живуть ніби на різних планетах.
Найгірше, що в традиційних конторах нічого не міняється: обслуговування залишається на низькому рівні. А від жителів ЖЕКівських будинків, як колись, чути одне й те саме — вони не знають, куди йдуть їхні сплачені за квартиру гроші. Ладу немає ані в їхніх під"їздах, ані біля будинків.
Левова частка грошей, сплачених за квартиру, йде на зарплати працівникам ЖЕКу. І навіть жовтневе підвищення тарифів на плату за квадратний метр житла із 42,64 коп. до 67,5 коп. нічого не змінило. ЖЕКи краще не запрацювали.
— Із 78 мільйонів гривень дохідної частини житлово-комунального господарства міста понад 45 мільйонів іде на зарплату плюс податки. Тобто 58 % всіх грошей! — каже перший заступник голови Львівської ОДА 48-річний Мирослав Сеник. — Залишку не вистачає навіть на те, щоби закупити будівельні матеріали.
Про перетворення ЖЕКів на комунальні фірми мріють і мешканці, і міські керівники. Реорганізація триває вже п"ять років. Однак результатів — як кіт наплакав. Якщо у 2000-му діяла 61 житлово-експлуатаційна контора, то у 2006 році — 55.
Із 78 мільйонів понад 45 іде на зарплату плюс податки
Треба переймати досвід сусідів-поляків, вважає заступник міського голови Львова Ігор Базарник, 40 років. У товаристві співвласників є стовідсоткова гарантія, що зібрані з квартплати кошти підуть саме на потреби будинку.
Приватне підприємство "Стимул-Сихів" має значно більше можливостей, аніж традиційна житлово-експлуатаційна контора. Приміщення в оренду здають, і цех столярний та для нарізки скла мають. Колектив у них значно менший, ніж у старих ЖЕКах. І начальників менше.
— У нас працюють вісім сантехніків і три електрики, — каже Віра Залуцька. — Більше й не треба, хлопці справляються. Шукаємо лише зварювальника. У нас майстри тримаються за роботу, бо мають нормальні зарплати.
У традиційних ЖЕКах більше керівників. Технічних працівників у них хронічно не вистачає — ось чи не основна різниця між старими ЖЕКами і новими комунальними фірмами.
Коментарі