Верховна Рада України заборонила до кінця 2015 року закривати сільські будинки культури. На Львівщині клуби є в 1407 селах із 1800. Найбільше їх у гірських районах області — Старосамбірщині — 95, Жидачівщині — 96. Торік реконструювали та відкрили близько 10 сільських закладів культури, розповідає Орест Малиць, 39 років, із управління культури Львівської облдержадміністрації.
— На жаль, основні відвідувачі клубів — люди старшого віку, які беруть участь у художній самодіяльності. Молодь важче зацікавити, хіба дискотеками та тематичними концертами. Щоб стимулювати людей, на рівні району та області влаштовують щоквартальні звіти, показові концерти. Кращі колективи отримують дипломи, подарунки, а завклуби — премії.
Хто працює у клубах?
— Зазвичай двоє осіб — завідувач і художній керівник. Це люди 45-55 років, які ще організовували дозвілля за радянських часів. За зарплату 1200 гривень молоді фахівці не хочуть працювати. Часто такі керівники не можуть влаштувати дозвілля молоді села, яка хоче ходити на дискотеки із сучасною музикою та танцполом. Тому підлітки засідають по барах.
Які найбільші проблеми?
— Недостатнє фінансування. Із районного бюджету виділяють кошти в сільську раду, яка вирішує, як їх розподілити на народні доми. У першу чергу, це зарплата працівників клубу та оплата комунальних послуг. Якщо сільська рада багатша — можуть придбати апаратуру, музичні інструменти, полагодити дах чи опалення. У клубі в селі Зубра біля Львова сільська рада відремонтувала та закупила хорошу апаратуру. Заклад один із найкращих на Львівщині. Клуб можуть закрити через аварійний стан або якщо в селі залишилося менш як 200 жителів.
Як ці заклади можуть заробляти гроші самостійно на утримання?
— Надавати платні послуги. Дозволений перелік великий — від дискотек до оренди зали на весілля. Також можна залучати меценатів, вихідців із села, перед виборами — чиновників, депутатів. Допустимі добровільні пожертвування селян. Але перетворювати клуби на магазини чи бари заборонено.
2 
1
Коментарі