14 лютого цього року неподалік села Слобода-Комарівці Сторожинецького району Чернівецької області робітники Львівської залізниці очищали приколійну смугу від кущів. Олексій Сороцький підсковзнувся на мокрому листі й упав із насипу під пилку кущоріза. Встиг побачити лише, як бризнула кров із ноги.

— Хлопці зателефонували до мого племінника Миколи. Він на своєму авто доставив мене до райлікарні. Я сам тримав майже відрубану праву ногу в руках, — пригадує Олексій Сороцький, 29 років.

Першу медичну допомогу надали лікарі центральної районної лікарні Сторожинця. Головний лікар Матвій Плегуца зателефонував до Києва в Інститут хірургії й трансплантології ім. Олександра Шалімова. Домовився з колегами й відправив Олексія до столиці машиною швидкої допомоги.

— До Києва добиралися десять годин. Несприятлива була погода, — каже чоловік. — В інститут приїхали о пів на п"яту ранку. Через 15 хвилин почалася операція. Вона тривала понад п"ять годин. Потім півтори доби лежав у реанімаційному відділенні. А на 21-й день мені прикріпили до ноги апарат Борисова.

— Ми хвилювалися, чи приживеться відрізана нога. До неї понад 14 годин не надходила кров, — говорить кандидат медичних наук, мікрохірург відділення мікросудинної і пластичної хірургії Національного інституту хірургії і трансплантології ім. Олександра Шалімова В"ячеслав Кірімов. — Оптимальний термін для пришивання — до восьми годин. Ми виділили нервові пучки, артерії, судини й зшили їх. Нас вразило, що неушкодженим залишився великоберцевий нерв. Він знаходився в клаптику шкіри шириною до п"яти сантиметрів. Нерв важливий тим, що відповідає за чутливість пальців і тонус судин.

У вівторок "ГПУ" побувала в Олексія вдома в селі Слобода-Комарівці. Там він живе з мамою Віорікою Дмитрівною. Чоловік підклав під покалічену праву ногу дві подушки та дивився у вікно. Там напроти будинку веснували сусіди. Біля ліжка лежали милиці.

— Оце виходив на прогулянку і тепер відпочиваю. Багато рухатися не можна, — каже. — Я радий, що можу вже рухати пальцями. Хоча іноді нога трохи опухає. Видно через те, що багато п"ю води.

Олексій продемонстрував, наскільки володіє пришитою київськими нейрохірургами ногою. Колір її мало відрізнявся від здорової. Ще досі забинтована та скріплена металевими обручами з нержавіючого матеріалу. Це так званий апарат Борисова. Олексій дивиться на свою ногу. Не вірить, що майже два з половиною місяці тому вона трималася лише на шкірі.

Через місяць Олексій Сороцький знову поїде до Києва. Там відновлюватимуть сухожилля, щоб нога стала пластичною. "Матеріал" братимуть зі здорової. Це завершальний етап. Після нього травмована нога має повністю відновитися.

— Односельчани допомагають хворому, як можуть, — розповідає сільський голова Марія Леонтій. — Недавно ми з допомогою районної влади виділили Олексію 1200 гривень. Віримо — він одужає і ще танцюватиме.

×