понеділок, 23 травня 2011 03:00

Одяг і взуття вигідно купувати у райцентрах

— Люди із сіл їдуть на закупи до Львова, а я — на села, — каже львів'янка 29-річна Олена Стахів. У п'ятницю зранку із сином 5-річним Дмитром виходить із маршрутки Львів–Турка у Старому Самборі.

— На вихідні їжджу до мами у сусіднє село Стрілки. А по дорозі на базар у райцентр вступаю. Купую малому колготи, футболки, піжами. Та й для себе і чоловіка білизну беру. Бо тут дешевше, як у Львові. Жіночі турецькі труси по 8 гривень продають. У Львові такі по 15–20.

Промисловий ринок у Старому Самборі розташований навпроти автовокзалу. 80 критих павільйонів стоять у п'ять рядів.

37-річна Люба Яртим придивляється до яскраво-зеленого сарафана для доньки Марти, 12 років. Приїхала із села Лапаївка піді Львовом.

— Три роки тому купила для Мартусі черевики у магазині "Чобіток" у Львові. Червоні, шкіряні, всередині натуральний кожух, файненькі такі. Заплатила 360 гривень. За кілька днів їхали до баби і зайшли сюди на базар. Очам не повірила, як побачила такі самі чоботи, ну один в один, — за 120 гривень. Відтоді тут у райцентрі одяг і взуття шукаю. Тут на одній речі мінімум 10–15 гривень зекономити можна. Ну як вже нічого підходящого нема — по львівських базарах ходжу.

Найбільше покупців у магазині одягу "Все від 38 гривень" наприкінці третього ряду. Із примірки виглядає жінка років 35 у світло-сірих цупких штанях із широким чорним поясом.

— Та то брати і не думати. Супер! — сплескує руками подруга. — Та й шо то за гроші тепер — 40 гривень. Де ти такі ціни бачила?

Та дивиться на себе в дзеркало.

— Машка, пакуй, — каже до продавщиці. — Мені бедровки не підходять. А ті високо сідають і вузенькі такі, облягаючі.

У сусідньому магазині школярка Юлія Товарницька міряє рожеві босоніжки із замочком на п'ятці. Шкіряні ззовні і всередині. Коштують 140 грн.

— Мама дала 150 гривень і дозволила купити на свій смак, — говорить. — Ми в суботу на Привокзальному базарі у Львові подібні міряли. Так там такі за 170.

— У нас ціни дешевші, бо за оренду менше платимо, — пояснює продавщиця 35-річна Мирослава. — У нас беруть 25 гривень за квадратний метр, ще 15 за сторожівку і 10 — за прибирання. Якщо магазинчик на 10 "квадратів" — вийде 275 гривень на місяць. Та й у Львові торговці більшу накрутку роблять, бо на багатших покупців розраховують. Там люди зарплати вищі мають, туристів повно.

46-річна Ірина торгує жіночим одягом у торговельному центрі "Ярмарок" на Краківському ринку у Львові. За оренду ятки площею 6 кв. м платить 1500 грн щомісяця. Ще 80 грн іде на послуги охорони.

— До кризи торг ішов жвавіше, оренду за три-чотири дні відробляли. А зараз люди менше одяг купують, усі гроші на харчі йдуть. То в тих пару речей, що я за місяць продаю, мушу і оренду, і свій заробіток вкласти, — розказує. — Моя сестра має павільйончик на базарі в Мостиськах. Разом у Хмельницький по товар їздимо. То я лосини по 40 гривень продаю, а вона по 25–30.

Зараз ви читаєте новину «Одяг і взуття вигідно купувати у райцентрах». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути